Пошук по сайту


Лекція: держави-сусіди україни

Лекція: держави-сусіди україни




Лекція: ДЕРЖАВИ-СУСІДИ УКРАЇНИ


  1. Росія. Географічне положення. Природні умови та природні ресурси. Населення.




  1. Польща. Географічне положення. Природні умови та природні ресурси. Населення.




  1. Білорусь. Географічне положення. Природні умови та природні ресурси. Населення.





  1. РОСІЯ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ПРИРОДНІ УМОВИ

ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

Офіційна назва — Російська Федерація. Площа — 17 млн. км2 (1 -ше місце у світі). Населення — 141,9 млн. чол. (9-е місце у світі).

Столиця — Москва.

Тип країни —: країна з перехідною економікою.

ВВП на душу населення — $16 239.

Державний устрій — республіка, федеративна держава.

Склад території — 21 республіка, 49 областей, 6 країв, 10 автономних округів, 1 автономна область, 2 міста федерального значення: Москва

і Санкт-Петербург.

Член міжнародних організацій — ООН, СНД та ін.

Офіційна мова — російська.

Релігія — християнство (православ'я).

Валюта –рубль.
Економіко-географічне положення

Росія - найбільша за площею держава світу, країна з перехідною економікою, 1/3 території якої розташована у Східній Європі, а 2/3 - у Північній Азії. Межує суходолом з країнами, які мають різний рівень економічного розвитку. Більшість країн-сусідів є нейтральними позаблоковими державами. Територіальні претензії до Росії мають Японія (з при­воду Курильських островів) та Естонія (щодо частини Псковської області).

2/3 кордонів Росії — морські. Вона має вихід до морів трьох океанів, що робить її великою морською державою. Біля берегів Росії починаються важливі морські шляхи між Європою, Азією та Америкою.

Природні умови

Природні умови Російської Федерації дуже різно­манітні. У рельєфі переважають рівнини, які займають 70 % площі: Східноєвропейська, Західносибірська, Середньосибірське плоскогір'я. Є гори різного віку: від давніх зруйнованих (Уральські, Алтай, Саяни) до молодих сейсмічно активних (Кавказ, Серединний хребет Камчатки та ін.).

Клімат змінюється з півночі на південь від арктичного (холодного і сухо­го) та субарктичного (холодного з надмірним зволоженням) до різних типів помірного. Середні літні температури із заходу на схід зростають, а зимові - в тому ж напрямку знижуються. Зволоження зменшується з віддаленням від Атлантичного океану. Найбільш суво­рим є клімат Східного Сибіру, де морози сягають - 71 °С. На значних площах Сибіру, Далекого Сходу та європейської Півночі панує багаторічна мерзлота.
Мінеральні ресурси

Країна дуже багата на мінеральні ресурси. З паливних корисних копалин Росія має величезні поклади нафти і природ­ного газу. Найбільші з них сконцентровані у Західносибірському та Волго-Уральському басейнах. Кам'яне вугілля зосереджене у великому Куенець­кому басейні та кількох перспективних басейнах Сибіру. Значними є також родовища бурого вугілля (Кансько-Ачинський та Підмосковний басейни) і торфу (Західний Сибір, Нечорноземна смуга європейської частини).

З рудної сировини є значні запаси залізної руди (Кольсько-Карельська

група родовищ, Курська магнітна аномалія, гори Півдня Сибіру, виснажені

поклади Уралу), мідно-нікелевих руд (Норильськ, Мончегорськ), мідних та

хромових руд (Урал), олов'яних руд (Північно-Східний Сибір та Далекий

Схід), поліметалевих руд (Алтай, Далекий Схід, Кавказ, Урал), золота

(Прибайкалля, Далекий Схід).

Істотними є поклади нерудних ко­рисних копалин; апатитів (Кольський півострів), калійної солі (Приуралля), кухонної солі (Прикаспійська низовина), графіту й алмазів (Східний Сибір), піриту, азбесту та виробного каменю (Урал), бурштину (Калінінградська область). Багата мінерально-сировинна база забезпечує роботу власної пере­робної промисловості. Значна частина корисних копалин експортується.
Водні, земельні, біологічні ресурси

Країна багата на водні ре­сурси. Більшість річок повноводні протягом року (Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур). Величезний гідроенергопотенціал мають сибірські річки, особливо Єнісей та Ангара. Найбільш родючі чорноземні ґрунти - на півдні Східноєвропейської та Західносибірської рівнин. На більшій частині Центральної Росії ґрунти кислі підзолисті, у Сибіру та на Дале­кому Сході - мерзлотно-тайгові. Лісові ресурси Росії дуже великі. Основні лісонадлишкові райони знаходяться у Сибіру, на Далекому Сході, на європейській Півночі. Переважають цінні хвойні породи дерев. Унікальними є рибні запаси країни, особливо це стосується Охотського, Баренцового та Каспійського морів.
Населення

Для Росії характерний перший тип відтворення насе­лення з від'ємним природним приростом, який становить - 5 чол./тис. Відбувається «старіння нації». Країна має від'ємне сальдо міграцій. У пошуках роботи люди від'їжджають до країн Заходу. Натомість спо­стерігається приплив робітників із сусідніх країн до промислових районів Росії, особливо до нафтогазових родовищ і територій лісозаготівлі. Після розпаду СРСР частина російського населення повертається з країн близь­кого зарубіжжя на свою історичну батьківщину.

Росія - багатонаціональна країна, в якій налічується понад 120 на­цій та народностей. Більшість населення становлять росіяни (83 %). Головними районами проживання національних меншин є Кавказ (че­ченці, інгуші, аварці, осетини, черкеси), Урал (марійці, мордва, удмурти, башкири, татари), європейська Північ (карели, комі, саамі), Сибір та Далекий Схід (якути, евенки, ненці, ханти, мансі, чукчі, буряти). У Росії сформувалася найчисленніша українська діаспора, яка становить за різними оцінками від 3 до 4,4 млн. чол.

Оскільки склад населення Російської Федерації багатонаціональний, у ній сповідуються чимало релігій. Проте більшість віруючих є право­славними християнами. Багато також прихильників мусульманства та буддизму (ламаїзму).

Росія має низький показник серед­ньої густоти населення - 8,35 чол./км2. Густо заселена лише Центральна Росія (до 100 чол./км2), тоді як значні площі Сибіру та Далекого Сходу майже не мають постій­них жителів. Рівень урбанізації високий — 76 %. У країні є 11 міст-мільйонників,

з яких майже всі (крім Новосибірська та Омська) розташовані у євро­пейській частині. Найбільшими містами Росії є Москва (10,5 млн. чол.) і Санкт-Петербург (4,6 млн. чол.), навколо яких сформувалися значні міські агломерації.
Господарство

Росія - велика індустріально-аграрна країна. Від по­чатку 90-х pp. XX ст. в ній проводиться глибоке реформування економіки, спрямоване на перехід від централізованої до ринкової економіки. Процес супроводжується системною економічною кризою, наслідки якої дуже відчутні й нині.

Промисловість. Промисловість країни працює переважно на власній сировині. Особливе значення мають галузі важкої промисловості. Великою залишається роль гірничодобувних галузей. Останнім часом зростає вироб­ництво товарів народного вжитку, швидко розвивається сфера послуг.

Паливна промисловість має багато галузей, проте основну роль у ній відіграє нафтогазова. Найбільші центри нафтопереробки склалися на трасах трубопроводів: в Омську, Пермі, Уфі, Ярославлі, Москві, Ухті. В електроенергетиці провідну роль відіграють теплові електростанції, на які припадає 82 % усієї виробленої електроенергії. В країні діють атомні електростанції, які дають 12 % електроенергії: Кольська, Ленінградська, Нововоронезька, Смоленська, Бєлоярська та ін. Частка гідроелектростанцій незначна — 6 %. Найпотужніші ГЕС збудовані на Єнісеї (Саяно-Шушекеька, Красноярська) та Ангарі (Брат­ська, Усть-Ілімська). Паливно-енергетична галузь забезпечує 70 % доходів федерального бюджету і половину обсягу експорту країни.

Чорна металургія — одна з найголовніших та найстаріших галузей російської промисловості, яка використовує як власну, так і імпортну сировину (залізні руди з Казахстану, марганець з України). У Росії склалися три металургійні бази: Уральська (Нижній Тагіл, Магнітогорськ, Челябінськ), Центральна (Липецьк, Старий Оскол, Череповець, Тула) та Сибірська (Новокузнецьк).

Російська кольорова металургія дуже потужна. З власної сировини вона виплавляє мідь (Урал), нікель, кобальт і мідь (Норильськ, Мончегорськ), свинець і цинк (Челябінськ, Дальногорськ, Бєлово), оло­во (Новосибірськ), титан і магній (Березники), алюміній (Красноярськ, Братськ, Кам'янськ-Уральський).

Машинобудування - головна галузь російської промисловості. Вона вміщує багато виробництв. Важке машинобудування розвивається на Уралі, в Центральній Росії, на півдні Сибіру. Залізничне машинобудування представлене складанням локомотивів (Санкт-Петербург, Коломна,

Брянськ, Калуга) та вагонів (Брянськ, Твер, Митищі, Калінінград, Ниж­ній Тагіл, Санкт-Петербург). Морські судна виробляють у Мурманську, Виборзі, Санкт-Петербурзі, Астрахані, Архангельську, Владивостоку. Автомобілебудування випускає легкові та вантажні автомобілі, джипи, автобуси, колісні тягачі, Його найбільшими центрами є Нижній Новгород, Тольятті, Москва, Ульяновськ, Набережні Челни, Іжевськ. Виробляються також трактори та різні сільськогосподарські машини. Розвинуте точне машинобудування.

Основними районами потужної хімічної промисловості стали Урало-Поволжя, Центральна Росія та Західний Сибір. Тут випускають різні види мінеральних добрив, пластмаси, синтетичні волокна, гуму, шини тощо.

У Росії склався потужний лісо­промисловий комплекс, де є всі стадії переробки деревини. Найважливіші його центри - Архангельськ, Усть-Ілімськ, Вратськ, Сомєомольськ-на-Амурі.Целюлоако-паперове виробництво особливо розвинуте на європейській Півночі (Онега, Кондопога) та у Прибайкаллі (Іркутськ, Селенгінськ, Байкальські

Із старих галузей господарства розвивається текстильна

про­мисловість, яка виробляє бавовняні, лляні, вовняні, шовкові та син­тетичні тканини. Вона зосереджена переважно в Центральній Росії.

Рибна промисловість розвинута в Мурманську, Архангельську, Калінінграді, Астрахані, Владивостоку, Южно-Сахалінську.
Сільське господарство

У сільському господарстві Росії пе­реважає тваринництво. Молочно-м'ясне скотарство та свинарство розви­ваються в Нечорноземній смузі, м'ясо-молочне скотарство, птахівництво та свинарство — у зоні чорноземів, вівчарство — на півдні Західного Сибіру та на Кавказі, оленярство — на півночі. На чорноземних ґрунтах вирощують пшеницю, соняшник, цукрові буряки, на підзолистих - жито, гречку, льон-довгунець. У передмістях розвиваються овочівни­цтво, садівництво та ягідництво. Великі простори Півночі, Сибіру та Далекого Сходу не придатні для рослинництва взагалі. Тут воно мож­ливе лише в закритому ґрунті.
Транспорт

Дуже велика площа Росії зумовлює потребу в різних видах транспорту. Головну роль у вантажо- та пасажиропотоках відіграють залізниці. Найдовшими з них є Сибірська, Південносибірська та Печорська. Важливе значення має автомобільний транспорт. Його основні магістралі: Москва - Санкт-Петербург, Москва - Челябінськ. Росія має великий торговельний морський флот. Найбільшими морськими портами краї­ни є: на Тихому океані — Владивосток, на Північному Льодовитому — Мурманськ, на Атлантичному - Калініград, на Каспійському морі -Астрахань. Важлива роль належить також трубопровідному, річковому та авіаційному транспорту.

Територіальні відмінності господарства

У територіальній структурі господарства Росії помітні великі диспропорції. Майже 80 % населення та 85 % промислової продукції припадають на європей­ську частину країни. Тут сконцентровано й 90 % наукового потенціалу Держави. В азіатській частині країни (крім півдня) переважають добувна промисловість та лісове господарство.

Зовнішні економічні зв'язки

Росія активно розвиває різні форми зовнішніх економічних зв'язків з багатьма країнами світу. Основними торговельними партнерами країни є держави колишнього Радянського Союзу, Китай, Індія, Японія. Країна експортує багато палива та паливно-мастильних матеріалів, різноманіт­ної мінеральної сировини, машин та обладнан­ня, хімікатів, лісоматеріалів, тканин, риби.

Складіть схему зовнішньої торгівлі Роси з Україною.

Водночас до Росії надходять деякі види прокату, обладнання для важкої промисловості, марганець, вовна, бавовна, продукти харчування.

.


2. ПОЛЬЩА

Офіційна назва — Республіка Польща.

Площа — 312,7 тис. км2 (69-те місце у світі,7-ме — в Європі).

Населення — 38,1 млн. чол. (33-тє місце у світі,7-ме в Європі).

Столиця — Варшава.

Тип країни — країна з перехідною економікою.

ВВП на душу населення — $14 893.

Державний устрій—парламентсько-президентська республіка, унітарна держава.

Склад території — 16 воєводств.

Член міжнародних організацій — ООН, НАТО, Європейського Союзу на ін.

Офіційна мова — польська.

Релігія — християнство (католицтво).

Валюта — злотий, євро.
Економіко-географічне положення

Польща - держава Центра­льної Європи. На заході Польща межує з Німеччиною, високорозвиненою державою. Інші кордони - з країнами перехідної економіки: Чехією, Словаччиною, Україною, Білоруссю, Литвою та Росією. Німеччина, Чехія, Словаччина та Литва - партнери Польщі по військово-політичному блоку НАТО. Майже всі сусіди (крім України, Росії та Білорусі) є економічними партнерами Польщі по ЄС.

Польща розташована на перетині важливих транзитних шляхів між Західною і Східною Європою. На півночі має широкий вихід до Балтій­ського моря (порти Ґданськ, Гдиня, Щецин). Сприятливим чинником для розвитку господарства країни є її близьке розташування до важливих мінерально-сировинних баз Центральної та Східної Європи: нафтогазових родовищ Росії, залізних і марганцевих руд України, лісових ресурсів Росії та Білорусі.

Природні умови та природні ресурси

Природні умови Польщі загалом сприятливі для розвитку господарства. Більша частина її площі - це добре освоєна Польська низовина. 20 % території країни припадають на гори: на південному заході підіймаються давні низькі Судети, на півдні - молоді середньовисотні Карпати з Татрами - найвищою частиною. Гірські ма­сиви Польщі приваблюють численних туристів. Клімат країни помірний, з надмірним зволоженням та невеликим сезонним коливанням температур. Це істотно впливає на спеціалізацію сільського господарства.

З-поміж мінеральних ресурсів ви­різняються великі поклади кам'яного та буро­го вугілля. Верхньосілезький кам'яновугіль­ний басейн дає більше сировини, ніж усі шахти Німеччини та Великої Британії разом. Найбільший басейн бурого вугілля - Белхатувський. Польща має також одне з найбагатших у світі родовищ мідних руд біля міста Легниця та значні поклади поліметалевих руд у Верхній Сілезії. На півдні залягають невеликі запаси залізних руд. З нерудних корисних копалин є великі запаси самородної сірки на південному сході (Тарнобжег), а також бурштину, калійної та кухонної солей на півночі.

Водні ресурси країни значні. Найбільші річки Вісла й Одра суд­ноплавні лише на деяких ділянках. Багатих на гідроенергоресурси річок мало. На півночі країни багато дрібних озер. Цей район називають Мазурським Поозер'ям. Він є чудовим місцем відпочинку та рибальства.

Ґрунти Польщі досить різноманітні. На півночі переважають кислі підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти, на півдні - родючі бурі лісові. Більш як половина орних земель охоплена меліоративними роботами. Лісові ресурси невеликі: під лісами зайнято 20 % площі.

Рекреаційними ресурсами вирізняються Балтійське узбе­режжя (Сопот) та Поморське поозер'я. Польські міста Краків, Варшава приваблюють туристів своїми історич­ними пам'ятками.

Населення

Для демографічної ситуації Польщі характерний перший тип відтворення населення. Природ­ний приріст низький: 0,2 чол./тис, внаслідок чого відбувається «старіння нації». В цілому країна має від'ємне сальдо міграцій. Багато тимчасових робітників з Польщі працюють у су­сідніх розвинених країнах.

До Другої світової війни Польща була багатонаціональною державою, в якій національні меншини становили понад 1/3 населення. Повоєнний пере­гляд кордонів та численні міграції призвели до того, що сучасна Польща є однонаціональною країною. 98,7 % її населення — поляки. Незначну частку становлять білоруси, українці, німці, росіяни та литовці. Більшість населення є християнами-католиками.

Польща має високу густоту населення — 121,8 чол./км2. Максима­льних значень цей показник сягає у Верхній Сілезії — близько 700 чол./км2. Рівень урбанізації високий - 65 %. Найбільшими містами країни є Вар­шава (2,2 млн. чол.), Лодзь (1 млн. чол.), Краків (745 тис. чол.), Вроцлав (640 тис. чол.) та Познань (581 тис. чол.). Навколо міст утворилися агломерації. Найбільші серед них - Верхньосілезька (охоплює близько 20 міст), Гдансько-Гдинська, Варшавська, Лодзинська, Краківська.
Господарство

Польща - індустріально-аграрна держава, яка швидкими темпами проводить економічні реформи, спрямовані на перехід до ринкової економіки. З 1990 р. країна вступила в період радикального реформування

економіки. Законодавчо закріплені свобода підприємництва та рівні права всіх форм власності. Нині істотну час­тку (понад 70 %) становить приватний сектор економіки. Багато державних підприємств приватизовано, створено умови для успішного функціонування малого та середнього бізнесу. За час проведення реформ були ліквідовані неринкові форми товарообігу, ефективно працює антимонопольне законодавство. Тривалий період зберігаються позитив­ні тенденції економічного зростання. Серед країн Центральної Європи за обсягом іноземних інвестицій Польща посідає перше місце. Економічні рефор­ми в країні дали позитивні результати. За рівнем економічного розвитку серед країн з перехідною економікою Польща вирізняється порівняно високими до­ходами на одну особу.

Промисловість є основною галуззю господарства Польщі. Значна частка економічного потенціалу країни базується на переробці мінеральної сировини. Переважають галузі важкої промисловості. Провідну роль відігра­ють машинобудування, чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість. Добре розвинені також текстильна та швейна промисловість.

У паливній промисловості голов­ною галуззю є вугільна. Зростає роль нафтопереробки, яка працює на імпортній сировині з Ро­сії. Найбільшим центром нафтопере­робки є Плоцьк. За міждержавною уго­дою з Україною планується подовжити гілку нафтопроводу «Одеса — Броди» до польського міста Гданськ. Це дасть змогу в перспективі переробляти нафту з азіатських країн.

В електроенергетиці провідну роль відіграють теплові електростанції, на які припадають 97 % виробленої електроенергії. Частка гідроенергетики незначна - 3 %.

Чорна металургія працює на власному коксівному вугіллі та переважно імпортних рудах). Найбільші металургійні комбінати зосереджені у Верхній Сілезії. Кольорова металургія з власної сировини виплавляє мідь (Легниця), свинець і цинк (Катовіце);

Машинобудування є провідною галуззю промисловості Польщі. У Верхній Сілезії переважає металомістке важке та залізничне машинобудування. Важке машинобудування виробляє устаткування для електростанцій,гірничодобувної, хімічної, будівельної промисловості. Польща експортує пасажирські й товарні вагони, локомотиви. У великих містах, зокрема у Варшаві та Кракові, розвиваються трудомісткі галузі: верстатобудування, автомобілебуду­вання, електроніка. Поблизу моря склалися значні центри суднобуду­вання: Гданськ, Гдиня, Щецин. Тут виробляють траулери, морські рибні заводи на воді, яхти, байдарки.

Хімічна промисловість Польщі спеціалізується на ви­робництві різноманітних мінеральних добрив (Краків, міста Верхньої Сілезії, Тарнобжег), соди (Торунь), полімерів, парфумів, ліків, фотохімії (Лодзь, Вроцлав, Познань, Варшава).

Текстильна промисловість країни) виробляє переважно бавовняні тканини (Лодзь). Швейна промисловість працює на експорт (Варшава).

Сільське господарство загалом забезпечує потреби населення у про­довольстві. У сільському господарстві переважає тваринництво. Розводить молочно-м'ясне поголів'я великої рогатої худоби, свиней, домашню

птицю. Відоме й польське конярство. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні картоплі, овочів (осо­бливо капусти), технічних (льону-довгунця, хмелю, а на кращих ґрун­тах - цукрових буряків) та зернових культур (жита, вівса, ячменю, на півдні - пшениці).

Основними видами транспорту Польщі є залізничний та ав­томобільний. Крім того, зовнішні перевезення здійснюються морським, трубопровідним та авіаційним транспортом.

Польща активно підтримує зовнішні економічні зв'язки з багатьма країнами світу. Більша частина її товарообігу припадає на країни ЄС та держави Центральної Європи. Значне місце посідає й торгівля з Україною.

На світовий ринок Польща експортує машини та обладнання, мінеральну сировину (вугілля, мідні руди, самородну сірку), будматеріали, тканини, одяг, харчові продукти (консерви, шинку, масло, картоплю, овочі). Країна імпортує мінеральні ресурси (енергоносії, залізні, марганцеві та алюмінієві руди), ліс та лісоматеріали, деякі види сільськогосподарської сировини (ба­вовну, вовну). Щорічно зростає кількість туристів, що приїздять до Польщі, особливо в гірські райони та на узбережжя Балтійського моря.
3. БІЛОРУСЬ
Офіційна назва — Республіка Білорусь.

Площа — 207,6 тис. км2 (85-те місце у світі,

12-те в Європі).

Населення — 9,7 млн. чол. (86-те місце у світі).

Столиця — Мінськ.

Тип країни — країна з перехідною економікою.

ВВП на душу населення — $2 630.

Державний устрій — президентська республіка,

унітарна держава.

Склад території — 6 областей.

Член міжнародних організацій — ООН, СНД, Рух

неприєднання та ін.

Офіційні мови — білоруська, російська.

Релігія — християнство (православ'я).

Валюта — білоруський рубль.



Економіко-географічне положення

Білорусь — держава з перехідною ' економікою, яка знаходиться у Центральній Європі. Межує з Росією, Україною, Польщею, Литвою і Латвією. Польща, Литва й Латвія — члени НАТО, Росія — ядерна держава.

У Білорусі перетинаються важливі транзитні шляхи, що сполучають Західну Європу зі Східною, але вона не має виходу до моря. Сприятливим для розвитку господарства країни є її близьке розташування до важливих мінерально-сировинних баз Східної Європи, особливо нафтогазових родовищ Росії.


Природні умови та природні ресурси

Природні умови Білорусі мало сприяють розвитку господарства. Через надмірне зволоження та невисокі температури повітря тут багато заболочених територій. Рельєф рівнинний, переважно це Поліська низовина з її льодовиковими відкладеннями. Білорусь дуже бідна на мінеральні ресурси. З паливних корисних копалин є лише поклади торфу, з нерудних — калійної солі (Солігорськ).

Водні ресурси країни багаті. Найбільшими річками є Дніпро, Західна Двіна, Німан. Річки судноплав­ні, але бідні на гідроенергоресурси. Пе­реважають кислі дерново-підзолисті та болотні ґрунти, які потребують значних витрат на меліорацію. Лісові ресурси чималі, але через надмір­ну експлуатацію та Чорнобильську катастрофу вони істотно зменшилися.
Населення

Для демографічної ситуації Білорусі характерний перший тип відтворення населення. Природ­ний приріст від'ємний: -4 чол./тис. Спостерігається «старіння нації». Країна має від'ємне сальдо міграцій. Багато тимчасових робітників з Бі­лорусі працюють у сусідніх, більш розвинених країнах.

Білорусь — однонаціональна країна: 80 % її населення — білоруси. Значну частку становлять росіяни (майже 14 %), є поляки та українці. Більшість населення — православні християни.

Середня густота населення в Біло­русі порівняно з іншими країнами Єв­ропи невисока — 46,7 чол. /км2. Рівень урбанізації значний — 70 %. Най­більшими містами країни є Мінськ (1,59 млн чол.), Гомель (499 тис. чол.), Могильов (372 тис. чол.), Вітебськ (348 тис. чол.), Гродно (338 тис. чол.), Брест (218 тис. чол.), Барановичі (169 тис. чол.) (картосхема ЗО).


Господарство

Білорусь — індустріально-аграрна країна, яка проводить економічні реформи, пов'язані з переходом до ринкової економіки.

Промисловість є основною галуззю її господарства. Республіка має добре розвинені галузі обробної промисловості: хімічну, автомобільне та транспортне машинобудування, електроніку, комплекс оборонних виробництв.

Паливна промисловість базується тільки на імпортній сиро­вині з Росії Цен­три нафтопереробки прив'язані до нафтопроводів (Мозир, Новополоцьк). Електроенергетика представлена лише тепловими електростанціями, що працюють біля великих міст.

Машинобудування викорис­товує імпортні чорні та кольорові мета­ли Воно зорієнтоване на споживача (лісове та сільське господарство) або на трудові ресурси. Розвиваються тракторобудування (Мінськ), складання комбайнів (Ліда — картоплезбиральні, Гомель — силосозбиральні), вантажних автомобілів (Жодіно, Могильов, Мінськ), верстатів (Мінськ, Гомель, Вітебськ).

Хімічна промисловість Білорусі спеціалізується на ви­робництві різноманітних мінеральних добрив (Солігорськ, Гродно, Гомель) та деяких полімерів (Полоцьк).

Текстильна промисловість працює як на власній (лляна), так і на привізній (ба­вовняна, шовкова, вовняна) сировині. Найбільшими центрами виготовлення лляних тканин є Орша, бавовняних - Гомель і Гродно, шовкових — Моги­льов, вовняних — Мінськ і Гродно.

Важливе значення має лісова промисловість. Виготовляються меблі, дикт, сірники, папір (Гомель).

Сільське господарство має переважно рослинницький напрям. Вирощують невибагливі до природ­них умов культури: картоплю, льон-довгунець, горох, жито. Розводять ве­лику рогату худобу молочно-м'ясного напряму, свиней, домашню птицю.

Основними видами транспорту Білорусі є залізничний та автомобіль­ний. Енергоносії надходять трубопровідним транспортом.

Білорусь має зовнішні економічні зв'язки переважно із сусідніми державами, насамперед з Росією. Традиційно важливими залишаються зв'язки з Україною. Білорусь експортує продукцію ма­шинобудування (трактори, вантажівки, автобуси), мінеральні добрива, ліс та лісоматеріали, харчові продукти (картоплю, м'ясо). Водночас до країни імпортуються мінеральні ресурси (енергоносії), прокат чорних та кольорових металів, деякі продукти харчування.



поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Тема: Перська держава. Мета
Перської держави, дати уявлення про реформи царя Дарія, причини розпаду держави; формувати вміння працювати з історичною картою,...

Відбудова та розвиток промисловості україни у 50-х – 60-х роках
України в повоєнні роки відбувалися в умовах, коли всі українські землі (крім крайніх західних, що залишилися у складі Польщі) опинилися...

Зовнішня політика та міжнародні відносини 14 Зовнішня політика держави та її типи
Кожна держава для оптимального здійснення своїх функцій мусить проводити певну політику за межами національних кордонів. Це об’єктивно...

Підручник Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник...
Міністерство освіти І науки України Інститут держави І права ім. В. М. Корецького

2 Паливно-енергетичний комплекс України
Паливно-енергетичний комплекс (пек) – одна з найважливіших структурних складових економіки України, ключовий фактор забезпечення...

Завдання №1 Перші державні утворення на території сучасної України
Виникнення рабовласницьких держав на території сучасної України : державні об’єднання кіммерійців, таврів, та сарматів. Скифське...

Завдання №1 Перші державні утворення на території сучасної України
Виникнення рабовласницьких держав на території сучасної України : державні об’єднання кіммерійців, таврів, та сарматів. Скифське...

Україна в єс міф чи реальність
Сьогодні інтеграція України в єс – проголошена стратегічною метою держави. Проте існує цілий ряд економічних, соціально-політичних...

Організаційно-правові гарантії територіального устрою України
Української держави, зокрема в ході організації влади на чітко окресленій території, що стала національним здобутком українського...

Скібчик Н. С. бібліотекар пту вп раес система роботи бібліотеки пту...
України як суверенної держави після розпаду СРСР спонукав до пошуку нових підходів у формуванні національної свідомості. Посилилося...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

g.lekciya.com.ua
Головна сторінка