Пошук по сайту


Конспект інтегрованого уроку семінару з новітньої історії України в 11 класі

Конспект інтегрованого уроку семінару з новітньої історії України в 11 класі

Губиниська загальноосвітня школа І –ІІІ ступеня № 1

Конспект інтегрованого уроку – семінару

з новітньої історії України

в 11 класі
Тема: Опозиційний рух в Україні
в середині 60-х – на початку 80-х років

Підготувала

вчитель історії

Бабенко Н.І.


Тема уроку: Опозиційний рух в Україні в середині 60-х – на початку 80-х рр..
Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

  • визначати причини активізації опозиційного руху наприкінці 1960-х – у 1970-ті роки ХХ ст.;

  • давати оцінку дисидентського руху цього періоду;

  • на основі різних джерел інформації характеризувати особливості опозиційного руху 60-х – 70-х рр..;

  • порівнювати основні вимоги першої та другої хвиль дисидентського руху;

  • співвідносити прояви опозиційного руху з міжнародними нормативно-правовими актами щодо захисту прав людини того часу;

  • аргументовано відстоювати свою точку зору, критично мислити;

  • з повагою відноситися до історичного минулого своєї країни та до борців за незалежність України.


Тип уроку: урок закріплення набутих знань з елементами інтерактивних технологій
Форма проведення: семінарське заняття з елементами розвитку критичного мислення , роботи «домашніх груп» та лабораторної роботи з історичними джерелами інформації;

Обладнання: історична карта «СРСР в 60-80-х рр.. ХХ ст..», портрети дисидентів: В.Чорновола, В.Симоненка, Л.Костенко, В.Стуса, М.Руденка, підручник, історичні джерела № 1-3 , виставка літератури, ілюстрації, музичний супровід, презентації учнів про діяльність дисидентів – проект «Опозиційний рух в Україні в середині 60- на початку 80-х рр..»

Основні поняття і терміни: дисиденти, опозиційний рух, УГГ.
Основні дати:

  • серпень – вересень 1965 р. – перша хвиля арештів інтелігенції (дисидентів);

  • 4 вересня 1965 р. – маніфестація проти арештів укр. інтелігенції у кінотеатрі «Україна» в Києві;

  • Квітень 1965 р. – демонстрація у Львові під час судового процесу над Богданом і Михайлом Горинями;

  • жовтень 1967 р. – у Франції надруковано книгу В. Чорновола Лихо з розуму»;

  • квітень1968 р. – протест 139 діячів України проти арештів і утисків укр.. культури. Лист творчої молоді Дніпропетровська проти русифікації;

1

  • червень 1969 р. – лист укр.. політв’язнів (М.Гориня, І.Кандиби, Л.Лук’яненка ) до Комісії з охорони прав людини в ООН про жорстокість щодо політв’язнів;

  • 1970 р. – початок нелегального виходу опозиційного журналу «Український вісник» (редактор В.Чорновіл);

  • січень – травень 1972 р. – друга велика хвиля арештів інтелігенції України (В.Чорновіл, Є.Сверстюк, І.Світличний, М.Осадчий, В.Стус, О.В.Романюк, Н.Світлична та інші );

  • 9 жовтня 1976 р. – заявила про своє існування Українська Гельсінська група сприяння виконанню гельсінських угод (УГГ) на чолі з М.Руденко;

  • 1979 – 1980 рр. – третя хвиля арештів дисидентів.



Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Семінарське заняття – форма організації уроку, при якій учні самостійно і поглиблено вивчають матеріал за різними джерелами інформації та науковою літературою з подальшим колективним обговоренням питань і оцінкою результатів діяльності. Для проведення цього семінару ми обрали тему «Опозиційний рух», що допоможе поглибити і творчо осмислити раніше одержані знання, перетворити ці знання на переконання.

Для підготовки до питань семінарського заняття учні об’єднались у кілька груп, що дало можливість опрацювати більше документальних джерел та відеоматеріалів і створити презентації про діяльність дисидентів. У кожній групі доповідач був обраний самими дітьми з урахуванням можливостей і рівня підготовки.
На дошці - епіграф.

Наша ціль – людське щастя і воля.

І.Франко

Вступне слово вчителя:

Яке велике слово – Україна:

Сім сотень літ його хотіли вбити,

Воно ж – як жито: жити, жити, жити!

І розгинається зігнута спина.

Й підводиться на повен зріст Людина.
Україна у своїй історії пройшла декілька етапів пробудження. Ми з вами дослідили один із етапів – появу опозиційного руху та його діяльність у 60-80-х роках ХХ ст.. Ви отримали випереджаючі завдання індивідуально та в групах. На цьому уроці ви презентуєте нам результати своїх досліджень про діяльність дисидентів. 2

Активізація навчальної діяльності учнів:

- учні ознайомлюються із завданням і дають відповідь, використовуючи здобуті знання на попередніх уроках ( лабораторна робота №1)
Лист І.Дзюби, І.Світличного, Н.Світличної, Л.Костенко, А.Горської щодо судового процесу над В.М.Чорноволом

« 29 грудня 1967 р.

Першому секретареві ЦК КПУ

П.Ю.Шелесту

Ми, присутні на судовому засіданні в справі В.М.Чорновола, побачили, що суд обов’язку не виконав. Він проводився некваліфіковано і необ’єктивно. Його вирок перебуває в разючій невідповідності до матеріалів слідства і звинувачення і скидається на особисту помсту, розправу наділених владою осіб над людиною, що по-інакшому думає і насмілюється критикувати дії окремих представників радянських установ, тобто здійснює своє конституційне право».
Запитання до класу:

  1. За що судили В.Чорновола?

  2. Чому взагалі міг відбутися подібний суд?

  3. Чи були подібні суди винятковим явищем?

Відповіді учнів про історичне значення діяльності «шістдесятників». Узагальнення вчителя.

Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

ІІ. План уроку


  1. Причини активізації опозиційного руху у другій половині 1960-х – на початку 1970-х років.

  2. Особливості дисидентського руху у другій половині 1960-х – першій половині 1980-х років.

  3. Форми і методи боротьби дисидентів.

  4. Організація і діяльність Української Гельсінської групи.

  5. Форми придушення дисидентського руху.

  6. Значення дисидентського руху.


І. За допомогою вправи «Мозкова атака» учні визначають, що

внутрішніми передумовами опозиційного руху були:

    • практично бездержавний статус України;

    • панування партійно-радянської бюрократії;

    • утиски національного культурно-духовного життя;

    • цілеспрямована русифікація корінного населення;

3

Доповнення вчителя:

Ігнорування комуністичним режимом законів, норм і правил, підкорення інтересів особи примарним інтересам колективу і тоталітарної держави логічно спричинили виникнення легального руху за права людини, який жорстоко переслідувався режимом. Правозахисна течія руху була представлена Українською Гельсінською групою (УГГ, 1976 – 1988 рр.)

Чималий пласт антирежимної опозиції становили також борці за свободу совісті, зокрема представники православної та репресованих Української греко-католицької і різних протестантських церков. Серед визначних діячів цього руху були Василь Романюк, Йосип Тереля, Георгій Вінс.

Отже, основними течіями опозиційного руху в Україні ІІ половини 60-80-х років були: ( визначають учні)

  • самостійницька, яку представляли, зокрема, національно-визвольний рух підпільних груп;

  • національно-культурницька, яку презентував рух «шістдесятників»;

  • демократична правозахисна;

  • рух за свободу совісті (релігійна опозиція).


ІІ. За допомогою вправи «Мікрофон» учні називають:

Особливості руху:

  1. Стає більш масовим і організованим.

  2. Було відкинуто ілюзії щодо ідей соціалізму і комунізму, рух набув яскраво вираженого анти тоталітарного характеру.

  3. Погляди дисидентів представляли майже весь ідеологічний спектр.

  4. Зв'язок з громадськістю країн Заходу і міжнародними правоохоронними організаціями.

  5. Заперечення насильницьких методів боротьби.

  6. Основу дисидентів становила інтелігенція.

Учні доповідають результати дослідницько-пошукової роботи з історичними джерелами інформації.
І група:

1. Склад учасників дисидентського руху:

    • інтелігенція, інженери, лікарі, вчителі, журналісти – 36,8 %;

    • робітники – 12,8 %;

    • науковці – 11,9 %;

    • літератори – 10,9 %;

    • студенти – 9,2 %;

    • митці – 6,6 %;

    • священники УКЦ – 4,7 %;

    • селяни – 2,6 %;

Із них - 14,9 % були жінки.

Вік дисидентів: 24 – 45 років

4

Але місце представників усіх соціальних верств суспільства визначалося не класовою приналежністю чи соціальним статусом, а особистими якостями людини.
ІІ група:

  1. Географія поширення дисидентського руху: (робота з картою «СРСР у

60-80-х рр.. ХХ ст.»

  • Основні сили опозиції – Київ та Київська область: 48,7 %;

  • Львів та область: 21,9 %;

  • Івано – Франківська область;

  • Дніпропетровська обл.;

  • Тернопільська обл..;

  • Донецька обл..;

  • Волинська і Рівненська обл..;

  • Житомирська, Одеська, Харківська обл..;

  • Запорізька обл..;


ІІІ група

3. Зв'язок українського дисидентського руху з дисидентами СРСР:

  • у 1969 р. було встановлено зв’язки з московськими активістами боротьби за людські права й одержано доступ до самовидавничого журналу «Хроника текущих событий»;

  • П.Григоренко став представником УГГ у Москві, що дало змогу членам цієї групи мати важливу позицію у центрі підрадянського руху у місті, де було дипломатичне представництво західних країн, адже у Києві, столиці держави-члена ООН, такого представництва не було;

  • джерелом натхнення для українських дисидентів стало присудження у жовтні 1975 р. Андрієві Сахарову Нобелівської премії миру, співпраця з ним;

  • українські дисиденти були однією з головних опозиційних груп у Центральній та Східній Європі.


ІІІ. Результати досліджень учнів про:

І група

Методи боротьби дисидентів:


  1. Листи-протести до керівних органів УРСР і СРСР. (Повідомлення про

В. Чорновола)

Протести, відкриті листи, звернення на адресу міжнародних організацій та урядів демократичних країн. (Повідомлення про «Лист творчої молоді Дніпропетровська»)

5

  1. Акції солідарності з іншими народами, які зазнали утисків з боку тоталітарної системи; підтримка кримських татар у їх прагненні повернутися на батьківщину; відстоювання ідеї рівноправності народів.

  2. Видання і розповсюдження листівок, «самвидаву». (Повідомлення про

Л. Костенко, В.Симоненка)

  1. Індивідуальні протести, вивішування синьо-жовтих прапорів. (Повідомлення про А.Горську)

  2. Створення правозахисних організацій, зокрема, УГГ. (Повідомлення про П.Григоренка)

  3. Голодування, бойкоти та акції мовчання в таборах. (Повідомлення про В.Стуса)

  4. Масові заходи.( Повідомлення про Параджанова, Івасюка )

  5. Діяльність підпільних релігійних громад. (Повідомлення про релігійне дисиденство)


ІV. Робота « ІІ домашньої групи » за планом таблиці.

Загальна характеристика УГГ (1976 – 1982)


Створення

9 листопада 1976 р. у Києві було проголошено створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, або Української Гельсінської групи (УГГ)

Основне завдання

Ознайомлення урядів країн-учасниць Гельсінської наради і західної громадськості з фактами порушень норм Загальної Декларації прав людини та гуманітарних статей Заключного Акта

Засновники

О.Бердник, П.Григоренко, І.Кандиба, Л.Лук’яненко, О.Мешко, М.Матусевич, М.Маринович, О.Тихий, Н.Строката-Караванська, М.Руденко

Підсумки діяльності

Арешти, засудження і заслання фактично припинили діяльність УГГ. Із 37 членів УГГ 23 були на засланні, 6 – позбавлені радянського громадянства і виїхали за кордон, 3 члени групи загинули (О.Тихий,

В.Стус, Ю.Литвин). Але УГГ, на відміну від інших гельсінських груп, не оголосила про припинення своєї діяльності. На початку 1988 р. на її основі постала Українська Гельсінська спілка (УГС)


Лабораторно – практична робота № 2

Тема: Піднесення опозиційного руху в 60-70-х рр..

Історичні джерела: додаток № 1-3

І група – « З « Життєпису» Левка Лук’яненка (1988 р.)»;

ІІ група – « Зі спогадів Петра Григоренка (1975 р.)»;

ІІІ група – « З «Табірного зошита» Василя Стуса (кін. 70-х – поч.. 80-х рр..)». 6

Проаналізувати джерела і підготувати відповідь на запитання:

1. Проти чого був спрямований і що обстоював опозиційний рух в Україні у 60-80-х рр..?

2. Який етап цього руху висвітлений у цих документах?

3. З діяльністю яких осіб ви пов’язуєте цей етап його історії?

4. У яких формах проводили учасники руху свою діяльність?

5. Яку роль відіграла УГГ в боротьбі за дотримання прав людини в Україні?

6. Які людські якості були притаманні борцям за громадянські права та національну культуру?
V. ІІІ група

Форми і методи боротьби з дисидентським рухом:

  1. Арешти:

    • 1-ша хвиля арештів – серпень – вересень 1965 р.(заарештовано 25 осіб);

    • 2-га хвиля арештів – 1970-1972 рр.(заарештовано понад 100 осіб);

    • 3-тя хвиля арештів – початок 1980-х рр..(заарештовано близько 60 осіб).

  2. Позасудові переслідування:

  • звільнення з роботи;

  • виключення з партії, громадських, громадсько-політичних організацій, спілок;

  • позбавлення радянського громадянства;

  • організація громадського осуду;

  • перешкоди поширенню інформації про дисидентів серед громадськості.

  1. Ізоляція в психіатричних лікарнях.


Запитання до класу:

  1. Чим були викликані хвилі масових арештів?

  2. У чому полягали відмінності у боротьбі з дисидентським рухом на поч..1970-х і наприк.1970-х років? ( Наприкінці 70-х і на поч..80-х рр.. дисидентів у переважній більшості звинувачували за кримінальними, а не політичними статтями, або направляли на примусове лікування до психіатричних закладів).

  3. Який зв'язок між зовнішньою політикою СРСР і етапами розвитку дисидентського руху? (Події: «Празька весна», Гельсінський процес, війна в Афганістані).


Висновок: наступ карально-репресивної системи не загальмував розвиток націонал-демократичного руху.

VІ. Визначається за допомогою вправи « Прес ».

Значення дисидентського руху:

7

  1. Свідчив про наявність кризових явищ у радянській системі. Сприяв розхитуванню радянської тоталітарної системи, поширенню й утвердженню в народі демократичних ідеалів.

  2. Продовжив традиції національно-визвольної боротьби. З’єднав два етапи національно-визвольного руху – середини і кінця ХХ ст..

  3. Відкрив Україну світові.

  4. Набутий дисидентами досвід та ідеологічні напрацювання були використані в період перебудови і здобуття Україною незалежності.

  5. Дисиденти зробили вагомий внесок у сучасну теорію і практику державного будівництва.

  6. Із середовища дисидентів вийшла когорта політиків незалежної України.

  7. Дисиденти зробили вагомий внесок у розвиток української науки і культури.



Систематизація та узагальнення знань учнів.
Слово учителя: Опозиційний рух в Україні в ІІ пол.. 60-п. 80 рр., це важлива сторінка в історії України. Подивіться на портрети цих людей – всім їм була приготовлена нелегка, часто трагічна доля… Їх методи опору владі були мирними, але чи добилися вони результатів? Зверніть увагу на точки зору різних істориків:

  • «Поки живе людина незгідна – живе і людство в цілому» (І. Лисяк-Рудницький)

  • «Дисиденти програли». (О. Субтельний «Історія. Україна».)

  • « Діяльність дисидентів послужила добрим засівом під ті важливі політичні зміни, які пережила Україна у 1985-1991 рр.» ( Я.Грицак «Нарис історії України»)

-- Чи згідні ви з такими висновками істориків?

-- Так перемогли дисиденти чи програли?

-- Як ви розумієте слова багатьох дисидентів: «Ми не боролись, а просто жили…»?

Учні висловлюють свої точки зору на проблемне завдання.( Метод

« Мікрофон »)

Учитель узагальнює відповіді учнів.

- Давайте згадаємо про цілі опозиційного руху: відкрити можливості для вільного розвитку української держави, української культури, забезпечити громадянські права українцям. Зараз ми живемо в незалежній Україні. І це могло статися і завдяки дисидентському рухові.

А тепер для всіх учасників семінару вікторина «Пам’ятні імена». Давайте таким чином ще раз згадаємо імена людей, які не побоялися кинути виклик тоталітарній системі правління.

8

Вікторина « Пам’ятні імена»

1. Дисидент, якому смертну кару замінили 15-річним ув’язненням ? (Л.Лук’яненко )

2. Український письменник, якого переслідували за твір «Собор»? (О.Гончар)

3. Українська письменниця, яка писала хороші, але незрозумілі багатьом вірші? ( Л.Костенко)

4. Ця людина має безпосереднє відношення до фільму «Тіні забутих

предків». (С.Параджанов)

5. Він випустив збірник матеріалів про долю 20-ти засуджених інтелігентів

«Лихо з розуму». Його називали «табірний генерал». (В.Чорновіл)

6. Один із найактивніших борців за права греко-католицької церкви в Україні, був в’язнем таборів і «спецпсихушок». ( Тереля)

7. Ідеалом цього поета був Григорій Сковорода. Своє життя він закінчив в

таборі особливого режиму. (В. Стус)

8. Автор праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?». (І. Дзюба)

9. Автор популярної пісні «Червона рута». (В. Івасюк)

10. Засновник Української Гельсінської групи. Помер у 2004 р. (М. Руденко)
Презентація учнівського проекту « Опозиційний рух в Україні в 60-х-80-х рр..».
Наш семінар закінчений. Всім нам є про що подумати…

Домашнє завдання.

Написати статтю-роздум «Хто ж переміг: влада чи дисиденти?»

9

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

План-конспект інтегрованого уроку (географія + німецька мова) 10-й...
Людмила панасенко, викладач географії та німецької мови державного навчального закладу «Молочанський професійний аграрний ліцей»,...

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія
Оскільки пропедевтичний курс історії є самостійним курсом І не пов'язаний структурно з курсами історії, що вивчають з 6-го класу,...

План конспект уроку фізики в 8 му класі ”Фізика в склянці чаю” Вчитель І категорії
Розвиваюча: Розвивати інтерес до фізики. Формувати логічне мислення, зокрема уміння аналізувати ситуацію, встановлювати взаємні зв’язки...

Оцінювання з історії україни
Ни складено враховуючи цілі, вимоги І зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті освіти та чинній програмі...

Урок географії у 8 класі учитель: Шептицька О. Є. Цілі уроку
України, систематизувати знання учнів про вплив людської діяльності на несприятливі природні процеси

Уроку
Своєрідність епохи стародавнього світу як першого етапу в історії людства. Історичні джерела з історії стародавнього світу. Практичне...

Конспект уроку Тема: Предмет хімії. Короткі відомості з історії розвитку...
Всюди, куди б ви не глянули, вас оточують предмети або вироби, виготовлені на хімічних підприємствах або з використанням хімічних...

Урок-пракутикум учителя історії Великоберезнянської гімназії Савко...
Використання додаткових джерел інформаційних та інтерактивних методик на уроках історії з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів...

Опис педагогічного проекту Назва проекту: Використання засобів ікт...
Мета: Сформувати та описати досвід використання засобів ікт для підвищення ефективності уроку історії

План-конспект уроку-подорожі «Карпатські гори» (дата проведення:...
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

g.lekciya.com.ua
Головна сторінка