Пошук по сайту


Відділ освіти Сокальської рда методичний кабінет Системний підхід до реалізації науково-методичної теми у знз (методичні рекомендації)

Відділ освіти Сокальської рда методичний кабінет Системний підхід до реалізації науково-методичної теми у знз (методичні рекомендації)

Сторінка1/4
  1   2   3   4
Відділ освіти Сокальської РДА

Методичний кабінет

Системний підхід до реалізації науково-методичної теми у ЗНЗ

(методичні рекомендації)



Сокаль-2011


Системний підхід до реалізації науково-методичної теми у ЗНЗ (методичні рекомендації).- Методичний кабінет. – Сокаль.-2011.

Підготувала завідувач РМК Г.Гібляк

Системний підхід до реалізації науково-методичної теми
Суть керівництва навчальним закладом полягає в тому, щоб у найважчій справі на очах у педагогів створювався, дозрівав та утверджувався кращий досвід, який втілював би в собі передові педагогічні ідеї”.
В. Сухомлинський

Організація роботи над науково-методичною проблемою – найефективніший шлях трансформації педагогічної ідеї в практику. Як зазначав великий режисер зі світовим іменем К. Станіславський: “Колектив із декількох десятків чоловік не може об’єднатися, держатися і міцніти лише на основі особистої взаємної симпатії всіх членів. Для цього люди дуже різні, а почуття симпатії нестійке і зрадливе. Щоб об’єднати людей, потрібна більш ясна і міцна основа – це ідея”. Такою об’єднавчою силою у педагогічних колективах, яка допомогла б переорієнтуватися на новий підхід в організації навчально-виховного процесу (суть якого зводиться до створення умов для розвитку, саморозвитку та самореалізації особистості із відповідними компетентностями) – є організація роботи над єдиною педагогічною проблемою.

Удосконалення навчально-виховного процесу в загальноосвітньому закладі пов’язане з необхідністю модернізації внутрішньошкільної науково-методичної роботи, її вдосконалення на інноваційній основі. Йдеться, насамперед про залучення педагогів у творчу діяльність та дослідно-експериментальну роботу і формування в них нових підходів до організації науково-методичної роботи, нового розуміння педагогічної творчості.
Саме дослідно-експериментальну діяльність шкільного педагога необхідно розглядати як форму педагогічної творчості – з одного боку, і як умову позитивного розвитку шкільної навчально-виховної системи – з іншого.

Концепція розвитку науково-методичної діяльності базується на теоретико-методологічній основі: Конституції України, Національній Доктрині розвитку освіти України у XXI ст., Законі «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта», регіональних програмах, в яких чітко зазначена вимога до орієнтації науково-методичної та дослідно-експериментальної діяльності щодо розвитку ініціативи, творчості педагогічних працівників.
В статті 50 Закону України „Про загальну середню освіту відображені проблеми і завдання науково-методичного забезпечення загальної середньої освіти, зокрема: проведення цілеспрямованої діяльності з організації і координації заходів щодо вивчення та провадження наукових досліджень, передових педагогічних технологій у навчально-виховний процес з метою підвищення майстерності педагогічних кадрів.
Завдання кожного сучасного закладу — створити атмосферу єдиного державного розуміння розвитку освіти, змінити орієнтацію педагогічного колективу щодо оцінювання діяльності кожного вчителя за результатами праці, організувати навчально-виховний процес на основі творчої співпраці вчителів та учнів.

Науково-методична робота – основний компонент системи підвищення кваліфікації, важлива ланка в системі безперервної освіти. Крім того, науково-методична робота є один із засобів управління навчально-виховним процесом і повинна бути спрямована на: формування професійно-педагогічної культури педагогів; застосування знань у практиці роботи; продукування нових педагогічних ідей, технологій; узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду.

Про результативність роботи школи та її педагогічного колективу судять за різними критеріями. Але одним з головних показників є ефективність роботи над методичною ідеєю (проблемою, темою) навчального закладу. Виконання такого завдання дозволяє якісно навчати дітей, творчо працювати та вирішувати інші освітні проблеми.

Зміст науково-методичної роботи визначається як загальними цілями, що стоять перед освітою, так і конкретними завданнями, що випливають з аналізу діяльності педколективу, проблемами окремих педагогів, ефективністю навчально-виховного процесу. Система науково-методичної роботи вимагає індивідуальні, групові та масові форми, які перебувають в органічній єдності, взаємодіють, доповнюють одна одну.

Попробуємо узагальнити поняття «науково-методична тема», визначити характеристики системного підходу до реалізації науково-методичної теми та назвати переваги колективної роботи над науково-методичною темою.

Більшість педагогічних словників пояснюють поняття науково-методична проблема (ідея, тема) як науково обґрунтоване актуальне завдання, що має бути вирішене педагогічним колективом за певний час для досягнення бажаних якісних змін у навчально-виховному процесі.

При аргументованому виборі єдиної науково-методичної теми та цілеспрямованій роботі з тієї чи іншої проблеми, робота з підвищення якості одного з напрямків освітнього процесу стає органічною, цілеспрямованою справою всього колективу.

Структура науково-методичної роботи складна і багатогранна. Вибір оптимального варіанту побудови цієї мережі важко вирішувана проблема.
Необхідно дотримуватися таких принципів її організації як:


  • Принцип всебічності змісту науково-методичної роботи означає орієнтацію змісту на охоплення усіх сторін і напрямків підвищення кваліфікації педагогів;

  • Принцип комплексності змісту науково-методичної роботи – єдність, взаємозв’язок і взаємозбагачення усіх напрямків підвищення кваліфікації та педагогічної майстерності педагогів;

  • Принцип цілісності, системності змісту науково-методичної роботи – отримання не окремих знань і навичок – а цілісносної системи (індивідуальної) педагогічної творчості;

  • Зв’язок змісту з комплексом цілей і завдань науково-методичної роботи;

  • Принципи: актуальності, єдності науковості та доступності, практичної спрямованості вибору пріоритетів у змісті науково-методичної роботи.


Реалізація вище названих принципів можлива за умови системності в науково-методичній роботі, ядром якої має стати науково-методична тема, як спільна мета роботи колективу.

Закцентуємо увагу і на понятті “системний підхід”.
Що таке система? За тлумачним словником – це відповідний порядок в діях, у розміщенні і зв’язку частин. Це форма організації чогось.
“Системний підхід, – за визначенням Ю.А. Конаржевського, – це методологічна орієнтація в науковому пізнанні об’єктивної дійсності і практика управління складними системами”.
Школа – це складна система, в яку входить багато структурних елементів і підсистем: учень – клас – учнівський колектив; учитель – педагогічний колектив...
Таким чином, управління школою треба здійснювати на основі системного підходу. А так як робота над проблемною темою стосується всієї школи, то має тут також забезпечуватися системний підхід, тобто даний процес має управлятися.
Бо якщо система – то вона обов’язково управляється, а її відсутність – втрата управління, яка веде до розпаду, хаосу, розрухи.

Відповідно концепції В. Маслова ознаками системи є наявність аналізу, наявність мети (спрогнозованого результату), внутрішньої змістовної будови процесу, взаємозв’язку і взаємовпливу всіх структурних одиниць, наявність підсумку, корекції.
Тому системний підхід передбачає виконання таких вимог до управління процесом роботи над проблемною темою:


1. Збір інформації.
2. Педагогічний аналіз інформації.
3. Прогнозування результатів.
4. Планування.
5. Організація.
6. Регулювання.
7. Контроль.
8. Корекція.
9. Стимулювання.
10. Аналіз на основі зворотного зв’язку.


При здійсненні аналізу методичної роботи в школі на основі комплексних показників виявлено багато недоліків. Основні недоліки, які спостерігаються в даному напрямку роботи школи це:

  • відсутній управлінський документ про організацію роботи над науково-методичною темою;

  • при визначенні НМТ відсутній аналіз результатів роботи педколективу, навчально-виховного процесу;

  • береться декілька проблем для вирішення і така робота не є цілеспрямованою і ефективною;

  • формулювання проблеми надзвичайно об'ємне за змістом, багатослівне;

  • не визначається мета та завдання роботи над проблемою, завдання, зміст роботи;

  • не розробляються конкретні методичні рекомендації вирішення проблеми;

  • часто відсутній практичний етап реалізації проблеми;

  • не визначаються проміжні і кінцеві результати діяльності.

Тобто, можна зробити висновок про те, що відсутній системний підхід до роботи над науково-методичною темою.
Робота над єдиною науково-методичною темою є колективною формою пошукової діяльності для вирішення актуальних психолого-педагогічних проблем. Переваги колективної роботи над науково-методичною темою в тому, що вона об’єднує окремі елементи дослідницької практики усіх вчителів; забезпечує підвищення кваліфікації вчителів школи; впроваджує систему взаємодії над вирішенням окремих освітніх завдань. Предметом вивчення можуть бути нові педагогічні ідеї; питання чи комплекс питань, які виникають в організації навчально-виховного процесу малокомплектної сільської школи; перспективний педагогічний досвід.

Варто усвідомити, що сьогодні йде мова не про окремих учителів, які, виявляючи творчість, самотужки впроваджують нові ідеї науки, ППД. Як кажуть, один в полі не воїн, особливо в нашій системі. Іде мова про створення колективного досвіду на базі науково-методичної ідеї, тобто має спрацювати ота формула “Від творчо працюючого вчителя – до творчо працюючого колективу – і до творчо працюючого учня.”

„Мистецтво керівництва загальноосвітньою школою, – писав В.О.Сухомлинський, – в тому і полягає, щоб учителів початкових класів, учителів середніх і старших класів об’єднували єдині педагогічні переконання, щоб індивідуальна творчість, а без цього неможливий творчий колектив, образно кажучи, текла невичерпними джерелами в єдиний потік колективної майстерності, колективного досвіду, колективної турботи про знання учителів”.

Системний підхід у організації роботи над вирішенням науково-методичної теми на основі комплексного аналізу, чіткого перспективного планування та чітко визначених очікуваних результатів є прикладом стратегічного планування. Сьогодні в менеджменті управління інноваціями саме стратегічне панування вважається найефективнішим видом планування.

У посібнику подано методичні рекомендації щодо організації роботи над колективною науково-методичною проблемою на основі стратегічного підходу, пропозиції щодо планування даного напрямку роботи у школі на кожному з етапів.

Етапи роботи педагогічного колективу над єдиною науково-методичною темою (проблемою)

У теорії та практиці роботи НЗ пропонуються різні схеми реалізації науково-методичної теми, та об’єднує їх поетапність у роботі. Кожний з етапів роботи над проблемною темою має свій зміст та завершену групу заходів, спрямованих на вирішення визначених завдань.


Етап 1. Планування роботи над науково-методичною темою
Крок 1.

Попередня підготовка до впровадження ідеї, вироблення концепції

Особливу увагу потрібно звернути на перший етап – аналітичний, бо саме від цього етапу залежить реальність, об’єктивність, обґрунтованість у визначенні проблемної теми для вивчення та впровадження. Найбільше прорахунків, найбільш недосконалий є даний етап, який породжує, поглиблює наступні прорахунки, недоліки в роботі над проблемною темою.
Часто керівники шкіл не надають серйозного значення глибокому і всесторонньому аналізу роботи за минулий період (рік, роки). Не випадково багато таких аналізів являють собою скоріше звіти про пророблену роботу, яка не має критичної оцінки результатів і методів діяльності шкільного колективу.
В аналізах, як правило, відсутній порівняльний аспект, недостатньо представлена статистика, що не дає можливості порівняти результати, встановлювати динаміку, темп і тенденції розвитку; ускладнює виявлення резервів для просування вперед; знижує можливості вибору (визначення) конкретної, обґрунтованої проблеми для опрацювання.
Реалізується даний етап через діагностику навчально-виховного процесу, здійснення аналізу теоретичного обґрунтування проблеми та наявності досвіду в педколективі з даної проблеми, чітке обґрунтування вибору теми. Науково-методичну роботу у школі потрібно організувати так, щоб вона виконувала компенсаторну функцію, яка забезпечить учителів інформацією та сформує знання, не отримані ними у процесі базової професійної освіти. Саме на цього етапу залежить реальність, об’єктивність, обгрунтованість у визначенні проблемної теми для вивчення і впровадження. В аналізі має бути статистика, порівняння показників розвитку, встановлено динаміку, темп, тенденції розвитку.

Що ж таке педагогічний аналіз?
Педагогічний аналіз (В.И. Зверева) – це ціленаправлена аналітична діяльність дирекції (учителя і т.д.), спрямована на виділення основного, суттєвого в складній і багатогранній роботі шкільного колективу за рік (попередні роки); встановлення причинно-наслідкових зв’язків в ній шляхом розподілу її на окремі напрямки; оцінка кожного з них; визначення його місця і ролі в цілісній системі шкільного життя, і, наприкінець, виявлення зв’язків між самими напрямками, між ними і всією роботою в школі.

Суть педагогічного аналізу можна подати за такою формулою: Результат (чого досягли?)- Причини (чому це виявилося можливим(неможливим)?)- Фактори (що цьому сприяло? Не сприяло?). Метою аналізу має стати оцінка фактичного стану педагогічного процесу в школі і його результатів, виявлення перспективи розвитку шкільної освіти, визначення основних факторів, які впливають на кінцевий результат, визначення внутрішніх і зовнішніх резервів шкільного колективу.

В основі планування має стати дослідження (аналіз) реального рівня професійної майстерності, потреб та інтересів як усього колективу, так і кожного вчителя:

  • аналіз роботи школи за попередні роки;

  • вивчення рівня навчальних досягнень школярі, їх вихованості;

  • фронтальне відвідування уроків, позакласних заходів керівниками школи, методичним активом з наступним оглядовим аналізом, виявлення професійного рівня вчителів;

  • анкетування, діагностування вчителів з метою вивчення рівня їх методичної кваліфікації, систематизації побажань учителів з подолання труднощів

  • ознайомлення педагогічного колективу з досягненнями психолого-педагогічної науки, новими педагогічними технологіями.

Отже, щоб зробити глибокий аналіз результатів навчально-виховного процесу, необхідно дати об’єктивну відповідь на запитання: Хто ми є? Які ми є сьогодні? Які ми були? Якими хочемо бути, враховуючи директивні, нормативні документи в галузі освіти, ідеї педагогічної науки, наявний ППД? Що в нас для цього є?
Варто ще додати, що глибокий аналіз буде забезпечено, якщо проводити самодіагностику управлінської діяльності, щоб відповісти на запитання: Чому ми маємо саме такі результати?
Тобто, необхідно співвідносити результати навчально-виховного процесу із стилем керівництва, з рівнем управлінської діяльності.
Шукати відповіді на запитання:
- Які прорахунки в системі управління привели до недоліків в роботі педагогічного колективу, в усьому навчально-виховному процесі?Чому?
-  А що спрацювало позитивно, результативно? Чому?
- Що робити, щоб удосконалити управлінську діяльність з виходом на позитивний кінцевий результат?
(Можливо, педагогічну роботу з педагогічними кадрами переорієнтувати на особистісний підхід, в основі якого лежить глибока діагностика. А можливо, змінити стиль керівництва і т.д.).

Саме робота педагогічного колективу над науково-методичною проблемою вимагає не лише певних науково-методичних знань, але й вияву ініціативи, творчості.
Для забезпечення глибокого аналізу стану навчально-виховного процесу необхідна відповідна інформаційна база. А це в свою чергу вимагає систематичного зворотного зв’язку, що можливий лише при здійсненні оптимального внутрішкільного керівництва і контролю.
Основною вимогою до аналізу підсумків роботи є крім загальної оцінки стану і результатів педагогічного процесу в школі – ще й розгляд його результатів по класах, предметах, учителях, з окремих ділянок роботи школи.
А для цього варто провести моніторингові дослідження з таких напрямків:
1. Професійна компетентність педагогічних працівників (інтелектуальна, психологічна, управлінська, мотиваційна, комунікативна, проективна, дидактична, методична, креативна).
Особливу увагу необхідно звернути наскільки педагог володіє:
– самооцінкою (уміння оцінювати свої можливості);
– самообліком (уміння брати до уваги свої якості);
– самовизначенням (уміння обрати своє місце в житті, усвідомити свої інтереси);
– самореалізацією (уміння реалізувати свої можливості);
– самокритичністю (уміння критично оцінювати як досягнення, так і недоліки);
– самоконтролем (здатність контролювати свою діяльність);
– самовихованням та саморозвитком (уміння оцінити результат самоосвітньої роботи).
2. Рівень навчальних досягнень учнів, їх вихованості та розвитку. Звернути увагу на рівень компетентностей, якими володіють учні (уміння вчитися, компетентність з інформаційних технологій, громадянська, здоров’язберігаюча, загальнокультурна, підприємницька, соціальна).
Лише при такому аналізі педколектив здатний грамотно визначити проблемну тему для реалізації.

В.О.Сухомлинський надавав вирішального значення розвитку вміння аналізувати результати своєї роботи. “Розумний, глибокий аналіз, – вважав він, – перша сходинка в оволодінні методами дослідження, прийомами творчої праці. Вміти поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити зроблене, скласти план на майбутнє – така основа будь-якої творчої праці, в тому числі і праці педагогічної.
Якщо не навчитися, не вміти або ще гірше не хотіти аналізувати свою діяльність і об’єктивно давати її оцінку, то ніколи не можна оволодіти мистецтвом працювати творчо і перспективно”.

При здійснені аналізу та наступному плануванні роботи НЗ та окремих його ділянок (зокрема – методичної роботи) можна використовувати технологію SWOT-аналізу (додаток 5).
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Ізмаїльський районний відділ освіти методичний кабінет п л а н організаційно-методичної...
Про хід, науково-методичний супровід районного етапу всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2015»

Методичні рекомендації Схвалено наказом Міністерства освіти І науки...
...

Ізмаїльський районний відділ освіти методичний кабінет п л а н організаційно-методичної...
Формування пакетів документів на отримання одноразової допомоги дітьми-сиротами І дітьми, пбп по досягненню 18-річного віку

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу...
Міський методичний кабінет відділу освіти Артемівської міської ради пропонує до Вашої уваги та використання у роботі перелік нормативних...

Звіт про апробацію навчальної програми з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму “
Скадовські краєзнавці” проводилася відповідно до рішення науково-методичної ради Комунальною установою “Скадовський районний методичний...

Відділ освіти Запорізької райдержадміністрації Районний методичний...
Наказ Міністерства освіти І науки України від 03. 06. 2008 №496 Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11...

Запорізька районна державна адміністрація Відділ освіти Районний...
Без неї не можна сформулювати проблему, правильно оцінити ситуацію, визначити цілі управління, прийняти виконання

Дніпропетровський обласний інститут п іслядипломної педагогічної...
Розділ І аналіз результатів діяльності методичного кабінету за 2013-2014 н р та завдання на 2014-2015 н р

Банк даних «знз: науково-методична робота, інноваційна діяльність»
Організація роботи Літньої профільної школи для учнів округу з метою реалізації допрофільної підготовки

Нікопольська міська рада відділ освіти І науки методичний кабінет план роботи
Соціально-економічні та духовно-культурні тенденції розвитку українського суспільства зумовлюють нову парадигму розвитку освіти,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

g.lekciya.com.ua
Головна сторінка