Пошук по сайту


Роль курсів за вибором в організації допрофільної підготовки І профільного навчання

Роль курсів за вибором в організації допрофільної підготовки І профільного навчання

Роль курсів за вибором в організації допрофільної

підготовки і профільного навчання

Концепція профільного навчання, диференціація змісту навчання в старших класах здійснюється на основі співвідношення базових і профільних предметів, курсів за вибором. Кожен із них виконує певну роль у реалізації завдань профільного навчання. Однак можна виділити коло завдань, пріоритетних для курсів кожного типу.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну. складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.

Профільні загальноосвітні предмети — це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Курси за вибором — це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.

Це обов’язковий атрибут допрофільної підготовки і профільного навчання. Саме вони є найважливішим засобом побудови індивідуальних навчальних програм, оскільки безпосередньо пов’язані з вибором школярами змісту навчання залежно від їх інтересів, здібностей, життєвих планів.

Курси за вибором виконують декілька функцій:

  • «надбудови» профільного курсу — такий додатковий профільний курс стає у повному обсязі поглибленим;

  • сприяють розвитку змісту одного з базових курсів, вивчення якого здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні, що дозволяє підтримувати вивчення суміжних навчальних предметів на профільному рівні або отримати додаткову підготовку для здачі ЗНО з вибраного предмета;

  • сприяють задоволенню пізнавальних інтересів, потреб і нахилів учнів;

  • є майданчиком для створення та експериментальної перевірки підручників і навчальних матеріалів нового покоління.

Розрізняють допрофільні і профільні курси за вибором.

Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є формування у школярів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.

Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні можуть вивчити декілька таких курсів.

За змістовим наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки знайомлять учнів із світом сучасних професій; розширюють знання учнів з шкільних предметів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.

У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.

Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-х — 5-ти курсів за вибором.

Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані па певний вид діяльності поза профілем навчання, який обрав учень.

Класифікація допрофільних курсів за вибором, як і будь-яка інша класифікація, є відносною. Більшість науковців вирізняють загальноорієнтаційні, предметноорієнтаційні та міжпредметні курси за вибором.

Загальноорієнтаційні курси за вибором покликані інформувати учнів про різні профілі навчання у старшій школі, специфіку видів діяльності, ознайомити зі світом професій, допомогти вибрати профіль навчання з урахуванням своїх індивідуальних особливостей, дозволяють здійснити професіональні проби і проектувати професіональну кар’єру.

Предметноорієнтаційні курси за вибором спрямовані на здійснення допрофільної підготовки з певного навчального предмета. Вчителі прагнуть створити такий курс за вибором, який спонукає учня до подальшого вивчення предмета в класі даного профілю. Іншою особливістю предметноорієнтаційних допрофільних курсів є бажання до поглибленого вивчення окремих тем і розділів навчальних курсів основної школи, що виходять за межі шкільної програми.

У свою чергу, предметноорієнтаційні курси за вибором можна розділити на декілька груп:

  • курси за вибором підвищеного рівня, спрямовані на поглиблення того чи іншого навчального предмета. Вибір такого курсу дозволить вивчити вибраний предмет не на профільному рівні, а на поглибленому. У такому разі всі розділи курсу поглиблюються рівномірно.

  • курси за вибором, де поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що входять у програму даного предмета. В курсах такого типу вибрана тема вивчається більш глибоко, ніж цс можливо при виборі елективного курсу типу «курс підвищеного рівня».

  • курси за вибором, в яких поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що не входить в обов’язкову програму даного предмета.

  • прикладні курси за вибором, мета яких — ознайомити учнів з важливими шляхами і методами застосування знань на практиці, розвивати інтерес учнів до виробництва. Наприклад, «Основи сільськогосподарського виробництва».

  • курси за вибором з вивчення методів пізнання природи. На приклад, «Методи географічних досліджень», «Електронні картографічні моделі».

  • курси за вибором з історії предмета.

  • курси за вибором з вивчення методів розв’язування задач, складання та розв’язування задач на основі фізичного, хімічного, біологічного, географічного експерименту.

Міжпредметні курси за вибором в системі допрофільної підготовки не тільки орієнтують учнів на вивчення конкретного навчального предмета на профільному рівні, але і розкривають специфіку його вивчення у взаємозв’язку з іншими профільними предметами. Вони пропонують вихід за рамки традиційних предметів, знайомлять учнів з комплексними задачами, які потребують синтезу знань з різних навчальних предметів, формують загальнонавчапьні, загальнокультурні знання, вміння і навички; комунікативні й соціальні компетентності. Прикладами міжпредметних курсів за вибором можуть бути: «Природознавство», «Основи біогеографії».

Профільні курси за вибором — доповнюють зміст профільного курсу, розвивають зміст одного із базових курсів, задовольняють різноманітні пізнавальні інтереси школярів, які виходять за рамки вибраного ними профілю.

Класифікація профільних курсів за вибором:

  • предметніпоглиблення і розширення знань з предмета, який входить у базовий навчальний план школи;

  • міжпредметні — інтеграція знань учнів про природу і суспільство, наприклад, «Природознавство», «Основи біотехнології», «Основи космонавтики»;

  • курси за вибором з предметів, що не входять до базового навчального плану це курси, присвячені психологічним, соціальним, культурологічним, мистецькознавчим проблемам. Прикладами таких курсів можуть бути «Проблеми екології», «Ефективна поведінка у конфлікті», «Умови успішної комунікації», «Географія людських перспектив», «Основи зеленого дизайну», «Вступ у сучасні соціальні проблеми» тощо.

У профільній школі такий курс як «Природознавство» може виконувати двояку функцію:

— бути компенсуючим курсом для класів гуманітарного профілю;

— бути узагальнюючим курсом для класів природничого профілю.

Форми навчання в процесі вивчення курсів за вибором можуть бути як академічними (урок, практикум, лекція, семінар тощо) так і орієнтованими на інноваційні педагогічні технології (комунікативні методи, групові, дослідницька діяльність, метод проектів, розробка індивідуальних навчальних планів тощо).

Факультативний (лат. facultas — можливий, необов’язковий, даний на вибір) курс — курс, який вибирають учні для поглиблення і розширення знань з певного предмета, теми або питання відповідно до бажань та інтересів, призначений для побудови індивідуальної освітньої програми учня. Учневі пропонується набір таких курсів, і він може вибрати (або не вибрати) один із запропонованих факультативних курсів.

Мета факультативних курсів:

— поглиблене вивчення предметів;

— професійна орієнтація;

— розвиток пізнавальних інтересів;

— вирівнювання.

Факультативні курси забезпечують поглиблене вивчення понять, які вивчаються в основному курсі, обсяг знань, обмежений шкільною програмою. При викладанні факультативних курсів застосовуються форми та методи, характерні для позакласних занять.

Розрізняють такі типи факультативних курсів:

систематичні (поглиблюють основний матеріал школи);

позапрограмові (спецкурси);

прикладні;

міжпредметні;

особлива група (гуртки, секції, творчі об’єднання).

Разом з цим існує суттєва різниця між курсами за вибором і факультативними курсами, що відображена у таблиці «Курси за вибором та факультативні курси: спільне та відмінне».

Курси за вибором та факультативні курси:

спільне та відмінне

КУРСИ ЗА ВИБОРОМ

ФАКУЛЬТАТИВНІ КУРСИ

СПІЛЬНЕ

Мета: поглиблення знань, розвиток інтересів, здібностей, нахилів та професійне самовизначення

Вибираються учнями на основі власних інтересів

Відсутність стандартів та екзаменів (ЗНО)

Складові варіативної частини навчального плану

ВІДМІННЕ

Вибирається кожним учнем

Вибирається лише частиною учнів

Включені до розкладу, як інші уроки

Заняття винесені за сітку годин у розкладі

Обов’язкові для відвідування, контроль знань

Необов’язкові для відвідування, не оцінюються

Тривалість від 8-9 год., 16-17 год. Можуть бути розраховані на чверть, семестр

Тривалість — 34 год. Заняття плануються на весь навчальний рік

Надлишкова кількість з кожного предмета

Може бути запропоновано один курс з одного предмета

Впровадження курсів за вибором та факультативних курсів забезпечує:

— гнучкість структури шкільних навчальних планів;

— інтеграцію суміжних предметів;

— диференціацію (включає різні варіанти блоків навчального плану, варіації складу предметів і часу на їх вивчення);

— уніфікацію (зміст і обсяг окремих предметів розробляється залежно від функціонального значення для певного профілю);

— гуманізацію (орієнтація на знання не як на самоціль, а як на умови для розвитку дитини).

Велику роль у виборі учнями курсу за вибором відіграє його назва. Якщо більшість факультативних курсів носить академічну назву, то назва курсів за вибором повинна носити рекламний аспект. Вона має бути доступною, зрозумілою, заохочуваною, цікавою, перш за все, для учнів. Наприклад, «Секрети агронома», «Світ краплі», «Зелений дизайн» тощо.

Курси за вибором повинні бути короткотривалими. Це дає можливість учням упродовж навчального року ознайомитися з декількома курсами. Це чинник варіативності інформації.

Взявши за основу типові навчальні програми, вчителі можуть самостійно розробити авторські та модифіковані програми курсів за вибором допрофільної підготовки і профільного навчання.

До модифікованих програм відносяться програми, розроблені на основі наявних навчальних програм, але змінені й доповнені у змісті предмета, послідовності вивчення тем, кількості годин, використанні організаційних форм навчання тощо.

Авторські програми — це програми навчання, які не мають аналогів. Вони ґрунтуються на авторській концепції побудови змісту навчального курсу з даного предмета.

Розробляючи програму курсу за вибором на етапі допрофільної підготовки учнів, необхідно виходити з конкретних умов: матеріально-технічної бази закладу, запитів учнів, регіональної і місцевої специфіки, ринку праці і ринку освітніх послуг.

Автор-розробник програми курсу за вибором повинен розуміти, що невеликий обсяг програми не знижує вимог до її складання.

Включення авторських і модифікованих програм в освітній процес навчального закладу потребує дотримання певних процедур:

— попереднє рецензування програми;

— апробація (на рівні закладу);

— експертиза;

— затвердження.

Усі програми потребують проходження науково-методичної експертизи фаховою комісією Міністерства освіти і науки України.

Важливу роль в успішному впровадженні курсів за вибором відіграє підготовка навчальної літератури з даних курсів.

Тут можуть використовуватися навчальні посібники з факультативних курсів, для гурткової роботи, а також науково-популярна література і довідникові видання.

Курси за вибором для допрофільної підготовки — курси за вибором, в ролі електорату виступають учні 8-9 класів. Але вибирають вони із числа тих курсів, які запропонує вчитель, навчальний заклад. Тому спочатку вчитель вивчає інтереси та потреби учнів, лише потім створює авторську програму, розробляє модифіковану або працює за наявними програмами. Впроваджуючи курси за вибором, необхідно враховувати, що йдеться не лише про їх програми, але й методичні посібники.

Курси за вибором як найбільш диференційована варіативна частина шкільної освіти потребують нових організаційних рішень. Широкий спектр і різноманітний характер курсів може поставити окрему школу в скрутне становище, яке визначається нестачею педагогічних кадрів, відсутністю навчально-методичного забезпечення. У таких випадках зростає значення мережевих форм взаємодії освітніх закладів. Мережеві форми передбачають об’єднання, кооперацію освітнього потенціалу декількох освітніх закладів, у тому числі закладів початкової, середньої і вищої професійної та позашкільної освіти.

Створення курсів за вибором — важлива складова забезпечення реалізації допрофільної підготовки і профільного навчання. Оскільки курси не пов’язані з рамками освітніх стандартів і з будь-якими екзаменаційними матеріалами, до них ставляться особливі вимоги — активізація самостійної діяльності учнів.

Тож оволодіння технологією створення найрізноманітніших програм курсів за вибором є нагальною педагогічною проблемою, яка потребує швидкого розв’язання. Адже па часі — організація профільного навчання старшокласників.

Алгоритм створення програми курсу за вибором

СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРОГРАМИ КУРСІВ ЗА ВИБОРОМ

Програма повинна включати наступні структурні елементи:

  • титульний лист;

  • пояснювальну записку;

  • навчально-тематичний план;

  • зміст курсу;

  • інформаційно — методичне забезпечення навчальної програми.

Титульний лист програми включає:

  • назву навчального закладу, що реалізує авторську навчальну програму;

  • посаду, П.І.Б. відповідального працівника навчального закладу, який затверджував програму;

  • дату затвердження навчальної програми;

  • назву курсу за вибором,

  • вид;

  • вікову категорію дітей, для яких розрахована дана програма;

  • термін реалізації даної програми;

  • П.І.Б, посада автора (авторів) навчальної програми;

  • назва міста, населеного пункту;

  • рік складання навчальної програми.

Пояснювальна записка

Пояснювальна записка розкриває:

  • освітню галузь, до якої входить даний курс за вибором, предмет вивчення;

  • функції даного курсу за вибором;

  • новизну, актуальність, педагогічну доцільність курсу;

  • мсту і завдання навчальної програми; специфіку і значення для вирішення задач профільного навчання (допрофільної підготовки) учнів;

  • відмінні особливості даної програми від наявних;

  • тривалість реалізації навчальної програми;

  • вимоги до курсу за вибором, основні ідеї курсу;

  • загальні риси методичної системи досягнення вказаної мети, опис засобів їх досягнення, форми і режим занять;

  • очікувані результати;

  • форми проведення підсумків реалізації навчальної програми (виставки, фестивалі, змагання, конференції, проекти, тощо).

Зміст курсу

Зміст курсу розкривається через:

  • короткий опис тем або розділів;

  • перелік основних понять;

  • вимоги до знань, умінь, навиків, компетентностей учнів;

  • коротку характеристику форм занять з кожної теми;

  • опис методичного забезпечення кожної теми (дидактичний матеріал, технічне оснащення).

Навчально-тематичний план освітньої програми

Навчально-тематичний план освітньої програми включає:

  • перелік розділів, тем;

  • кількість годин з кожної теми (з розбивкою на теоретичні і практичні заняття);

  • форми занять, які плануються по кожній темі (урок, лабораторні, практичні роботи, бесіда, дискусія, похід, екскурсія, конкурс тощо);

  • форми проведення підсумкових занять з кожної теми.

Інформаційно-методичне забезпечення освітньої програми

Інформаційно-методичне забезпечення освітньої програми включає:

  • список літератури;

  • перелік Internet-ресурсів (URL-адреса, WEB-сторінки);

  • перелік відео- і аудіопродукції (компакт-дисків, відеокасет, аудіокасст, презентацій);

  • методичний посібник для вчителя.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Навчальна програма курсу за вибором для учнів профільних класів. 10-11 кл
Перелік навчальних програм курсів за вибором для суспільно-гуманітарного напряму допрофільної підготовки та профільного навчання

Надійшли нові програми з географії, затверджені мон україни, для...
Надійшли нові програми з географії, затверджені мон україни, для забезпечення допрофільної та профільної освіти

Програма з хімії для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Зміст курсів ґрунтується на знаннях, набутих учнями в основній школі. Профілізація забезпечується не лише поглибленим вивченням хімії,...

Банк даних «знз: науково-методична робота, інноваційна діяльність»
Організація роботи Літньої профільної школи для учнів округу з метою реалізації допрофільної підготовки

Методичні рекомендації щодо організації, підготовки та проведення...
Методичні рекомендації для педагогів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, майстрів виробничого навчання І викладачів...

Закон України "Про загальну середню освіту" > Про перехід загальноосвітніх...
Діяльність методиста в умовах профільного навчання: порадник для методиста з бібліотечних фондів ⁄∕ Упорядник І розробник М.І. Скрипник....

Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Мацько Любов Іванівна – завідувач кафедри стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова,...

Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Мацько Любов Іванівна – завідувач кафедри стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова,...

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу "Менеджмент...
Менеджмент природничої діяльності студентами напряму підготовки 030601 „Менеджмент”, денної І заочної форми навчання (частина 2)

Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних...
М. Г. Жулинський – академік нан україни, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка нан...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

g.lekciya.com.ua
Головна сторінка