Пошук по сайту


Мета та завдання навчальної дисципліни - Робоча програма навчальної дисципліни філософія науки

Робоча програма навчальної дисципліни філософія науки

Сторінка2/5
1   2   3   4   5


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни «Філософія науки» є виявлення специфіки інтелектуальної діяльності в умовах нового типу суспільства (інформаційного), що формується.

Завдання:

  • Показати, що наука – одна з найдавніших сфер діяльності в історії людства, що вона виступає в сучасних умовах не лише особливою практикою, а і найвищою сферою інтелектуальної творчості;

  • Сприяти розумінню того, що наука є значущою як в побутовому житті, так і в усіх інших соціальних сферах, що вона сприяє вдосконаленню техніки і технологій;

  • Спонукати студентів до ґрунтовного аналізу, до вироблення наукової рефлексії;

  • Довести, що застосування наукових методів та знань може допомогти кожній людині стати професіоналом у будь-якій сфері діяльності;

  • Виховати свідоме ставлення до інформації, виробити науковий підхід до її відбору з огляду на те, що в сучасних глобалізаційних умовах основними домінантами суспільного буття стають: містифікація фактів, масовість, стереотипність мислення, інформаційне насилля, інфляція слова тощо.


У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • понятійно-категоріальний апарат філософії науки;

  • предмет, метод, функції філософії науки;

  • особливості та ключові аспекти гносеології та епістемології, методології, логіки;

вміти:

  • грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат;

  • поставити й аналізувати наукову проблему, застосовувати методи наукового пізнання, розрізняти основні методологічні принципи й підходи.




  1. Програма навчальної дисципліни

Вступ.

Вивчення курсу «Філософія науки» є важливим чинником інтелектуального та духовного розвитку студентства, формуванням у студентів здатності до адекватного розуміння та розв’язання теоретичних, методологічних, світоглядних проблем сучасної науки.

Запропонована програма створена таким чином, щоб надати студентам цілісний виклад основних проблем філософії науки на рівні об’єктивного, ідеологічно незаангажованого сучасного бачення проблем сучасної науки. Водночас програмою передбачено ознайомити студентів із наявною різноманітністю сучасних наукових та філософських концепцій, щоб розкрити поліфонізм і плюралізм наукового та філософського мислення, надати можливість їх альтернативного сприйняття. Курс покликаний синтезувати набуті знання з фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття з метою створення підґрунтя методологічного та гуманітарного компонентів магістерського рівня підготовки спеціалістів.
РОЗДІЛ І

Наука як об'єкт філософського дослідження.

Тема 1. Філософські аспекти осмислення науки.

Наука як соціальний, культурний та історичний феномен. Природні та історичні передумови становлення науки. Феномен «протознання». Основні аспекти існування науки: система знань, соціальний інститут, форма суспільної свідомості, сфера виробництва та вид діяльності. Місце науки в системі духовної культури. Основні функції філософії науки. Цілі та пріоритети філософії науки. Філософський аналіз позитивних та негативних факторів розвитку науки. Вплив науки на повсякденну життєдіяльність людини.

Основні тенденції розвитку наук та необхідність їх класифікації. Принципи класифікації наук. Ідеали, закони, норми, цінності як внутрішні фактори еволюції науки. Конструювання наукової картини світу, формування наукової парадигми, вироблення евристичного стилю мислення, розвиток науково-технічного потенціалу суспільства як зовнішні фактори еволюції науки та як основні детермінанти наукової діяльності. Становлення науки: школи, напрями, концепції, дослідницькі програми. Спрямування наукової діяльності: пошук наукової проблеми, підбір методів, методологічних принципів, створення напрямів досліджень. Філософія науки й глобальний світ: міжнародні наукові, співтовариства, консорціуми, симпозіуми, організації, інститути. Наукові лабораторії, обсерваторії, космічні станції. Роль сучасних космічних програм та проектів та їх вплив на практичне життя людства. Наукові теорії «післязавтрашнього дня».

Амбівалентність концепщй науки: екстерналізм та інтерналізм. Політична, соціально-економічна та культурно-історична детермінованість еволюції науки. Вплив когнітивних факторів на процес становлення науки. Концепція «відносної самостійності науки». Парадокс існування взаємозв'язку практичної та пізнавальної діяльності поряд із ідеєю випередження практики теорією. Проблема неоднозначності світоглядних інтерпретацій новітніх досягнень науки. Роль інноваційного процесу в науці. Моральні та правові регулятиви розвитку науки. Сучасні релігії та сучасна наука. Наука та образ майбутнього. Наука та наукова фантастика.

Тема 2. Історичні типи філософії науки.

Філософія як «перша наука наук». Особливості виникнення наукових знань та формування науково-теоретичного мислення. «Знання» як найвища цінність у стародавніх вченнях про буття. Становлення наукової проблематики на різних етапах формування філософського знання. Філософсько-наукові школи: математичні принципи розвитку світу у піфагорійців; проблема нескінченності світу в вченнях елеатів; стихійна діалектика Геракліта, атомізм Демокріта, ідеалізм Платона, класифікація наук Аристотеля.

Специфіка середньовічної філософії та особливості розвитку наукового мислення в умовах догматичного абсолютизму. Екзегетика як універсальний методологічний принцип. Місце природознавства в середньовічній філософії. Гуманістична спрямованість наукового пізнання в період Відродження. Проблема нескінченності світів у філософських концепціях М. Кузанського, М. Коперніка, Дж. Бруно. «Науковий подвиг» Джордано Бруно та Галілео Галілея. Філософське розуміння природи як «математичного універсаму». Конструювання нової математики та початок формування механістичної картини світу. Відокремлення фізики від метафізики: зміна світоглядних засад Галілео Галілеєм. Криза релігійного догматизму. Наукова революція XVI - XVII ст.

Особливості філософії науки в Новий час. Зміст понять «Новий час» та «Просвітництво». Феномен наукової раціональності. Емпіризм та раціоналізм: протистояння поглядів щодо наукової теорії і практики. Проблема методу в філософії Нового часу. Індуктивний метод Ф. Бекона. Метафізичне обґрунтування наукового дослідження Р. Декартом. Метод дедукції. Картезіанська концепція науки. Ідея створення універсальної науки (плюралізм Г. Лейбніца). «Атомізм» XVII століття. Філософські засади наукових поглядів І. Ньютона. Формування матеріалістичної картини світу. В період Просвітництва.

Трансцендентальний метод І. Канта. Концепції «чистого розуму» та «практичного розуму». Формування теоретичного природознавства. Суб’єкт-об’єктний підхід до розуміння терії пізнання. Обґрунтування філософії як науки: Г. Гегель. Марксистська концепція науки: К. Маркс. Позитивізм як спосіб перетворення філософії: О. Конт. Неопозитивізм про верифікацію та фальсифікацію: Б. Рассел, Л. Вітгенштейн, К. Поппер. Феноменологічний метод Е. Гусерля як спроба подолання кризи європейських наук. Концепція історико-гуманітарного знання в герменевтичній філософії Г. Гадамера. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання. Аналіз історії розвитку наукового знання в епістемологічному неораціоналізмі М. Фуко.

Обмеження наукової раціональності в контексті розвитку філософії XX ст. Ірраціоналізм як альтернатива раціоналізму в філософії й культурі. Критика позитивізму К. Ясперсом, принцип множинності істини. Модерністське розв'язання проблеми співвідношення релігії та науки в неотомізмі. Свобода наукової творчості і моральні регулятиви розвитку наукового пізнання. Герменевтична онтологія М. Хайдеггера. Герменевтика символів П. Рікьора.


4. Структура навчальної дисципліни


Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

усього

у тому числі

л

п

лаб.

інд.

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Фундаментальні засади філософії науки

Тема 1. Філософія науки: предмет, коло проблем.





2

4







4

Тема 2. Історія філософії та історія науки: взаємозв’язки, взаємовпливи. Проблема формування наукової картини світу.




2

4







4

Тема 3. Гносеологія, епістемологія, методологія, логіка як фундаментальні розділи філософії науки.




2

4







4

Разом за змістовим модулем 1:




6

12







12

Змістовий модуль 2. Формування ключових методологіяних принципів


Тема 4.Філософія та методологія науки. Плюралізм методологій.




2

2







2

Тема 5. Проблема методу наукового пізнання. Наукові теорії, концепції, дослідницькі програми. Поняття наукової парадигми.




2

2







2

Разом за змістовим модулем 2:




4

4







4

Змістовий модуль 3. Феномен наукового пошуку та критерій істинності в філософії науки


Тема 6. Структура наукового дослідження.




2

2







2

Разом за змістовим модулем 3:




2

2







2

Усього годин:

48

12

18







18




















Модуль 2

ІНДЗ


0

0

0

0

0

0

Усього годин:


0

0

0

0

0

0
1   2   3   4   5

Схожі:

Робоча програма навчальної дисципліни загальна педагогіка напрям...
Робоча програма дисципліни «Загальна педагогіка» : 0402 Фізико-математичні науки

Робоча програма навчальної дисципліни філософія науки
Факультети: історії та права, філології та журналістики,мистецький, іноземних мов, психолого-педагогічний, мистецький, фізико-математичний,...

Робоча програма навчальної дисципліни естетика
Філологія. Прикладна лінгвістика (німецька та англійська мови) 020303

Робоча програма навчальної дисципліни культурологія
Філологія. Прикладна лінгвістика (німецька та англійська мови) 020303

Робоча програма навчальної дисципліни наукові засади педагогічного...
Галузь знань: 0101 – педагогічна освіта; 0202 – галузь «мистецтво»; 0203 – гуманітарні науки; 0401 – природничі науки; 0402 – фізико-математичні...

Робоча програма навчальної дисципліни порівняльний аналіз сучасних правових систем 081 «Право»
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної І індивідуальної роботи становить – 30/60

Робоча програма навчальної дисципліни «Основи природознавства І методика...
Робоча програма «Основи природознавства І методика ознайомлення дітей з природою» для студентів

Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030300 «Історія»
Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія західних та південних слов’ян (середньовічна доба)»

Робоча програма дисципліни «Історія зарубіжної літератури (I пол. XIX ст.)»
Спеціальність 010. 100 Педагогіка І методика середньої освіти. Українська мова та література

Робоча програма «Географія»
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

g.lekciya.com.ua
Головна сторінка