Пошук по сайту


Наказ

Наказ

Сторінка1/6
  1   2   3   4   5   6




ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ


ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

НАКАЗ



14.09.2015 м. Полтава № 308
Про затвердження обласної

Концепції виховної діяльності навчальних закладів Полтавської області на 2015-2020 роки та плану

заходів щодо її реалізації у 2015-2016 навчальному році
Відповідно до Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641, та на виконання рішення колегії Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації від 27 травня 2015 року протокол № 2/3,
НАКАЗУЮ:


  1. Затвердити обласну Концепцію виховної діяльності навчальних закладів Полтавської області на 2015-2020 роки (додаток 1).

  2. Затвердити План заходів щодо реалізації обласної Концепції виховної діяльності навчальних закладів Полтавської області на 2015-2020 роки у 2015-2016 навчальному році (додаток 2).


  1. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника начальника Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Гажієнко Г. І.







Директор Департаменту

освіти і науки Є. А. Ленський

Додаток 1

до наказу Департаменту освіти і науки облдержадміністрації

14.09.2015 № 308
Обласна Концепція

виховної діяльності навчальних закладів Полтавської області

на 2015-2020 роки

Вступ

  • Актуальність

  • Регіональні особливості Полтавської області

  • Визначення проблем


Актуальність розробки обласної Концепції виховної діяльності навчальних закладів Полтавської області на період 2015-2020 рр. зумовлюється необхідністю пошуку ефективних шляхів формування позитивного соціального досвіду, світоглядних позицій і ціннісних орієнтирів дітей та молоді на основі духовних, моральних і культурних засад життя українського народу, координації взаємодії освітніх установ, державних інституцій та громадськості.

Кожен регіон, заклад освіти має формувати свою виховну систему, яка ґрунтується на традиціях рідного краю і держави та побудована за принципами системності, врахування інтересів, запитів різних категорій учнів і спрямована на організацію виховного процесу з використанням інноваційних педагогічних технологій.

Полтавщина є унікальною частиною України. Мальовнича природа, прекрасні пам'ятки історії, літератури, архітектури, наукові досягнення – усе це й сьогодні є неповторною особливістю Полтавщини. Не існує галузі людської діяльності, у якій би полтавці не проявили себе. Тільки діячів письменства Полтавщина дала світові понад 1000. Чого варті лише імена Григорія Сковороди та Івана Котляревського, Миколи Гоголя і Миколи Гнєдича в українській та світовій літературі?! Козацьку славу описали літописці Самійло Величко і Григорій Грабянка. У Полтаві та на її околицях народилися Степан Стеблін-Камінський, Оксана Іваненко, Андрій Пашко, Андрій Страшко. Тут жили й працювали письменники: Володимир Короленко, Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький, Федір Гарін, Олександр Чуча, Михайло Казидуб, Тарас Нікітін, Петро Ротач, Федір Моргун.

Козельщинський, Кобеляцький та Новосанжарський райони – це батьківщина багатьох письменників. Найвизначніші серед них – Олесь Гончар, Павло Загребельний, Борис Олійник, Юрій Дольд-Михайлик.

На Лубенщині жили й творили Олесь Донченко, Петро Лубенський, Володимир Малик, Шолом-Алейхем, Василь Симоненко, Петро Артеменко.

З Миргородщини – Василь Капніст, Панас Мирний, Іван Білик, Володимир Самійленко, Олесь Донченко, Яків Шутько, Анатолій Дімаров, Степан Руданський.

Із Гадяччини походять Олена Пчілка, Михайло Драгоманов, із Лохвиччини – Архип Тесленко, Яків і Петро Савченки.

Славетні імена Зіньківщини – брати Григорій і Григір Тютюнники, Микола Зеров, Михайло Орест, Іван Цюпа, Іван Багряний, Дмитро Нитченко (Чуб).

У Глобинському районі народились і творили Володимир Канівець, Дмитро Косарик, Михайло Старицький, брати Майбороди, Олександр Білаш, Раїса Кириченко.

Гребінківщину уславив поет Євген Гребінка.

Гідно заявили про себе полтавці-актори Віра Холодна, Клара Лучко, Юрій Тимошенко (Тарапунька), Тамара Кислякова.

Не можна не згадати про видатних учених-земляків: конструкторів ракетно-космічної техніки Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея), Володимира Челомея, Юрія Побєдоносцева, конструктора важких танків Миколу Духова, космонавта Георгія Берегового, математика Михайла Остроградського, відомих учених-винахідників Гліба Котельникова, Миколу Пильчикова, Івана Францевича, Семена Брауде.

На Полтавщині працювали природодослідники Василь Докучаєв, Володимир Вернадський, Микола Вавилов, видатні вчені-педагоги Антон Макаренко, Григорій Ващенко, Василь Сухомлинський.

Засновник української класичної музики Микола Лисенко також родом із Полтавщини.

Матеріали про діяльність цих людей, їх творчу, наукову спадщину повинні використовуватись у виховній роботі навчальних закладів області.

Одне з найважливіших виховних завдань, що стоїть перед педагогами області, – це виховання підростаючого покоління на національних традиціях, звичаях, що властиві Полтавщині.

Реформування системи освіти ставить перед органами управління й навчальними закладами невідкладні завдання щодо визначення пріоритетних напрямів виховання, науково-методичного та інформаційного забезпечення виховної діяльності педагогів з урахуванням особливостей полтавського краю.

За умови суттєвих змін світоглядних і ціннісних орієнтацій у суспільстві, соціально-економічної кризи і спаду життєвого рівня населення педагогам потрібно вести цілеспрямовану роботу з тим, щоб допомогти молоді адаптуватися, знайти своє місце у складних суспільно-політичних реаліях, запобігти поширенню світоглядного нігілізму в молодіжному середовищі.

Економічна криза, сучасний стан культури та освіти, неясність перспектив, значне розширення свобод громадян і неможливість для більшості людей скористатися ними, як через економічну скруту, так і через психологічну неготовність, поширення бездуховності, збільшення кількості правопорушень в учнівському середовищі, зростання злочинності – все це не може позитивно впливати на становлення особистості дитини.

Побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру, виховання ціннісного ставлення до соціального оточення та самої себе, національно свідомого, високоосвіченого, життєво компетентного, толерантного громадянина-патріота, здатного до саморозвитку та самовдосконалення, відповідального перед своєю нацією.

Зміст Регіональної Концепції спрямований на пошук шляхів вирішення питань захисту і збереження психічно, фізично здорового дитинства, становлення національно свідомої учнівської молоді, готової до будь-яких життєвих ситуацій.

Концепція визначає фундаментальні засади організації виховної роботи, її основні цілі, форми і методи. Вона є підґрунтям для створення і практичної реалізації різних форм виховної діяльності, розроблення положень, програм і планів виховної роботи.

Кожен заклад освіти має формувати свою виховну систему, виходячи при цьому не тільки із суспільно-політичної необхідності, а й враховуючи національні традиції та регіональні особливості.

Варто враховувати природно-географічні, історичні, економічні, етнографічні особливості Полтавщини, по-новому поглянути на викладання дисциплін культурологічного спрямування.

Виховання повинно акумулювати національну історію, народні звичаї, обряди, традиції, багатство української й етнічних культур як самобутнього явища світової цивілізації, одночасно не допускаючи національної обмеженості та винятковості.

Глобальний простір, у який інтегрується суспільство, передбачає засвоєння надбань культури різних народів. Тому постає потреба в здатності дітей та молоді до входження у світовий соціокультурний простір – за умови збереження української національної ідентичності.

У вихованні особистості загострилися певні суперечності, які виникли в суспільстві, що породило нові суттєві проблеми:

  • зміна ціннісних орієнтирів соціуму;

  • погіршення стану здоров’я населення;

  • соціальна апатія, дезадаптація, поляризація суспільства;

  • несформованість життєвих навичок молодого покоління;

  • поширення шкідливих звичок, захворювань на ВІЛ/СНІД, зниження показників репродуктивного здоров’я молоді;

  • агресія і насильство, прояви ксенофобії;

  • бездоглядність, безпритульність;

  • збільшення проявів девіантної поведінки;

  • недостатній рівень медіаосвіти в учнівському та молодіжному середовищі;

  • низький рівень культури мовлення;

  • медіа-, комп’ютерна залежність; дефіцит живого спілкування;

  • особливостей молодіжної субкультури.


Загострення проблем, зазначених вище, акумулюються на певних рівнях:

Сімейний рівень:

  • помилки сімейного виховання, перекладання виховних проблем на школу;

  • низький рівень педагогічної культури батьків, перевага авторитарних методів виховання;

  • загострення конфліктів «діти – батьки»;

  • неповні сім’ї, брак авторитету одного із батьків;

  • психологічний дискомфорт у сімейних стосунках.

Навчальний рівень:

  • прорахунки в організації виховного процесу;

  • формалізація навчального процесу;

  • авторитарний та ліберальний стилі виховання;

  • відчуженість особистості від освітнього середовища;

Особистісний рівень:

  • відсутність перспектив використання набутого соціального досвіду суспільно-корисної діяльності в майбутньому;

  • втрата ціннісних орієнтирів;

  • конфліктизація взаємовідносин між дітьми;

  • криміналізація поведінки;

  • соціальне розшарування;

  • несприйняття авторитарних методів виховання;

  • вплив негативного соціального досвіду на формування свідомості особистості;

  • нагромадження низькопробної масової культури над високохудожніми надбаннями національного фонду країни у вихованні різноманітних смаків дітей та молоді;

  • низький рівень комунікативних навичок.


І. Мета, завдання, принципи

  • Мета, основні принципи

  • Завдання виховної роботи

  • Основні форми виховної діяльності

  • Суб'єкти, цільові групи та їх взаємодія, чинники виховання


Метою Концепції є проектування виховного простору з урахуванням сучасної суспільно-політичної ситуації, яка базується на загальнолюдських та громадянських цінностях української нації, для формування свідомого громадянина Української держави, готового до виконання громадянських обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань Полтавщини, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури дітей та молоді. Для створення сприятливого виховного середовища з урахуванням сучасних вимог, специфіки та традицій освітніх навчальних закладів Полтавщини, їх матеріального забезпечення, науково-методичного рівня педагогічних колективів визначено основні завдання Концепції:

  • утвердження патріотизму, виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь; сприяння набуттю дітьми і молоддю громадянського досвіду на основі готовності до участі у процесах державотворення та розвитку Полтавщини як регіону;

  • формування навичок здорового способу життя, профілактика правопорушень і негативних соціальних явищ дітей та молоді;

  • культивування кращих рис української ментальності, виразником яких стала Полтавщина; збереження традицій полтавської педагогічної спадщини (А.Макаренко, В.Сухомлинський, Г.Ващенко, Б.Грінченко); формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;

  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;

  • усвідомлення функції і значення природи в житті людини, здатності жити в гармонії з природою, мотивації до ведення природоохоронної діяльності;

  • формування духовності, моральності, загальнолюдських цінностей серед молодого покоління засобами етнопедагогіки; успадкування культурних надбань українського народу, збереження народних традицій та промислів Полтавщини;

  • створення умов для розвитку, саморозвитку, самовдосконалення та професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави.


Основні принципи виховної роботи:

  • Принцип національної спрямованості. Передбачає формування національної самосвідомості усіх суб’єктів виховного процесу, моральної та фізичної готовності до виконання громадянського обов’язку захисту територіальної цілісності та незалежності України, виховання любові до рідного краю, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; повагу, толерантне ставлення до культури всіх народів, які проживають в Україні та за її межами.

  • Принцип цілісності. Виховання організовується як системний педагогічний процес; спрямовується на гармонійний та всебічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу. Передбачає наступність у реалізації напрямів і етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях: охоплює всі сфери життєдіяльності дітей та молоді; здійснюється різними соціальними інституціями, а також у навчальній та позаурочній діяльності.

  • Принцип культуровідповідності. Вихованці і педагоги спільними зусиллями перетворюють зміст історичного морально-етичного досвіду людства на систему відкритих проблем. Така проблематизація моральної культури слугує джерелом особистісного розвитку дитини, умовою засвоєння нею загальнокультурних надбань, а саме виховання здійснюється як культурологічний процес, формування базису культури особистості.

  • Акмеологічний принцип. Педагоги повинні будувати виховний процес так, щоб вихованці засвоїли найвищі морально-духовні цінності; створювати умови для оптимальної самореалізації підростаючого покоління, розвитку їх індивідуальних можливостей і здібностей. Напрями виховної роботи втілюються у відповідних результатах — міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і національних цінностях, стратегії життя, яка передбачає постійний рух до здійснення нових, соціально значущих задумів; формування умінь долати труднощі, прогнозувати наслідки своїх учинків; здатності свідомо приймати рішення.

  • Принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Учасники виховного процесу є рівноправними партнерами у процесі спілкування, ставляться уважно до поглядів одне одного, визнають право кожного на самоідентичність, узгоджують свої позиції. Педагог повинен уникати жорстких приписів, не ставитися до вихованця як до пасивного об'єкта своїх впливів; зважати на його психологічний стан, життєвий досвід, систему звичок і цінностей; виявляти емпатію, вдаватися до конструктивних та продуктивних виховних дій; бути схильним до творчості та педагогічної рефлексії.

  • Принцип адекватності виховання до психологічних умов розвитку особистості. Педагоги повинні зосереджувати свою увагу на дитині, враховувати її вікові та індивідуальні особливості, не форсувати її розвиток, задовольняти фундаментальні потреби дитини (у розумінні, визнанні, сприйнятті, гуманному ставленні до неї); виробляти індивідуальну програму її розвитку; стимулювати розвиток особистості у свідомому ставленні до своєї поведінки, діяльності, життєвого вибору.

  • Принцип особистісної орієнтації. Педагоги повинні культивувати у зростаючої особистості вміння самооцінки, впевненості у собі, визнавати її право на вільний розвиток та реалізацію своїх здібностей; не обмежувати її у правах почуватися індивідуальністю; виробляти оптимістичну стратегію розвитку кожного вихованця; спрямовувати зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, доцільної поведінки, базових якостей особистості.

  • Принцип превентивності. Навчальні заклади повинні проводити профілактику негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, допомагати їм виробити імунітет до негативних впливів соціального середовища. При цьому має бути забезпечена система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього, національно-патріотичного характеру по формуванню позитивних соціальних настанов, позитивної мотивації до здорового способу життя за методом “рівний-рівному, запобігання вживанню наркотичних речовин та різному прояву деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків.

  • Принцип технологізації. Виховний процес повинен будуватися на науково обгрунтованих діях педагогів та відповідно організованих ними діях вихованців, підпорядкованих досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.

Принцип демократизації. Визнання академічною спільнотою права кожного на свободу виявлення своєї творчої індивідуальності, усунення авторитарних методів виховання.

Принцип гуманізації. Створення умов для особистісної самореалізації, формування людяної, щирої, доброзичливої, милосердної особистості.

Принцип єдності навчальної та виховної діяльності. Консолідація учнівства, студентства та науково-педагогічних працівників у єдину академічну спільноту, об’єднану спільною мораллю та ідеями.

Принцип послідовності, системності і наскрізності. Включення виховних аспектів у всі форми освітнього процесу, зв'язок виховання із життям, трудовою діяльністю народу та продуктивною працею.

Принцип диференціації та індивідуалізації виховного процесу. Врахування у виховній діяльності рівнів фізичного, духовного, психічного, соціального, інтелектуального розвитку дітей та молоді, стимулювання їхньої активності та розкриття творчої індивідуальності.

Принцип єдності теорії та практики. Реалізація набутих дітьми та молоддю знань, умінь і навичок на практиці, включаючи самоврядування та громадську діяльність.

Принцип природовідповідності. Врахування багатогранної і цілісної природи

людини, вікових та індивідуальних, соціально-психологічних особливостей учнів і студентів.

Принцип правової свідомості. Виховання поглядів, ідей, які виражають ставлення дітей та молоді до права, законності, правосуддя, їхнє уявлення про те, що є правомірним і неправомірним.
Вказані принципи складають певну систему. Кожен із них є важливою складовою, взаємопов'язану з іншими. Їх гармонійне поєднання є запорукою ефективного виховного процесу.
Основні форми виховної діяльності дітей дошкільного віку, школярів і студентів:
  1   2   3   4   5   6

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Курсової перепідготовки
Херсонської обласної державної адміністрації (наказ 32-к від 11. 02. 2013 р.), Почесна грамота департаменту освіти І науки, молоді...

Наказ
Затвердити Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, що додається

Наказ
Про затвердження Порядку заповнення митних декларацiй на бланку єдиного адмiнiстративного документа

Наказ
Олімпіада з екології була проведена на базі Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Наказ
На виконання Закону України «Про загальну середню освіту» та з метою поліпшення якості освіти

Наказ
Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2014/2015 навчальному році

Наказ
Про проведення моніторингу якості загальної середньої освіти в загальноосвітніх навчальних закладах міста

Наказ
Про порядок закінчення 2014/2015 навчального року та проведення державної підсумкової атестації у школі

Наказ
У школі було створено оптимальні умови для якісного проведення олімпіад, роботи членів журі

Міністерство освіти І науки україни наказ
З метою належного проведення третього (заключного) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014»



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

g.lekciya.com.ua
Головна сторінка