Пошук по сайту


Формування інформаційної компетентності учнів на уроках географії та економіки

Формування інформаційної компетентності учнів на уроках географії та економіки





Формування інформаційної компетентності учнів на уроках географії та економіки

Географія як навчальна дисципліна розглядає складні й багатоаспектні зв'язки між природними і виробничими система­ми в часі та просторі, взаємодію світу природи і суспільства, ха­рактерні риси життєвого просто­ру, свідомий вибір професії, осмислення себе як частини навколишньої географічної дійсності.

Нині перед учителем географії поставлено складне методичне завдання — реалізувати на прак­тиці компетентнісний підхід. Мова йде про формування нової структури цінностей, основу якої становить позиція, що її прийня­то називати терміном «життєва компетентність». Завдяки засво­єнню географічної інформації здобута компетентність, засно­вана на об'єктивних знаннях, діяльнісних уміннях, навичках орієнтації в навколишній гео­графічній дійсності, дасть випускникам школи змогу успішно адаптуватися до умов жит­тєдіяльності, господарства, навколишнього середовища, соціально відповідальної поведін­ки в них, навчить розв'язувати проблеми, користуючись не лише володінням го­товою інформацією, а й інтенсивною участю розуму, досвіду, творчих здібно­стей.

Тому проблемною темою, над якою працюю я обрала «Формування інформаційної компетентності учнів на уроках географії та економіки». У географічній освіті це інноваційний напрям, що дає можливість по-новому сприйняти і зрозуміти важливе методичне питання — «з якою метою вчити школярів гео­графії?».

Як учитель географії викладання шкільних курсів стараюсь організувати так, щоб воно сприяло усвідомленню зовнішньо і внутрішньо збалансованого функціонування тріади «природа - населення - господарство»; відображало геоекологічні наслідки економічного зростання рівня життя населення; розкрива­ло природні й техногенні факто­ри ризику, що знижують ступінь безпеки середовища проживання людини. На уроках намагаюсь дати учням зрозуміти, що наукові знання поєднані з світом людських потреб, сприяють підготовці учнів школи до само­стійної діяльності в різноманітній географічній реальності. Застосу­вання географічних знань у житті — кардинальний шлях оновлення шкільної географії.

Багато дітей нудьгують і думають, що всі наче забули про їх існування. Дорослі зайня­ті пошуком засобів до існування та роздумами про політику, еко­номічну кризу і багато ще про що. І хоч світ безмежний і цікавий, в якусь мить дитина відчуває, як у ньому нудно, одноманітно і склад­но, пейзаж із вікна кімнати більше не радує, там щодня одне і те ж. Ви­ховує, в основному, телевізор, фор­мує характер вулиця, вона ж на­вчає, як «адаптуватися» до життя в суспільстві. Нормальна жива ди­тина вимагає до себе уваги, інтер­есу. Доки дитина дивується красою світу, дивиться на нього «з відкри­тим ротом» — з неї може вийти гені­альний художник, поет, композитор, лікар, учитель, фермер. Коли вона перестає дивуватись, вона не шу­кає відкриттів, вона розчиняється у соціальній сірості, вона стає «як усі». Як уникнути такого стану? Що потрібно зробити, щоб не дати за­снути Божій іскрі, яка дана від на­родження кожній дитині?

Одним із шляхів розв'язання цієї проблеми є становлення учня вже в шкільні роки як активного суб'єкта процесу пізнання, здат­ного застосовувати знання в житті і в практичній діяльності.

Зміни, що відбуваються в суспіль­стві, висувають нові вимоги до навчання дітей. Знання у вік інфор­маційного вибуху швидко старіють. Від 100% запасу світового колек­тивного знання через 15—20 років залишиться 10—15%, решта знань будуть застарілими або неточни­ми. На уроках географії та економіки головним залишається зміст навчання, але учні також повинні мати здатність сприймати нову інформацію, ана­лізувати й досліджувати, вивчати нові ідеї та формувати власну дум­ку. З цією метою проводжу різноманітні вправи.

Так при вивченні теми «Магматизм» у 6 класі, можлива демонстрація такого небезпечного явища, як виверження вулкану за допомогою відео.

А комп’ютерне забезпечення до цього уроку дає змогу змоделювати це явище мультимедійними засобами, що сприяє кращому розумінню учнями природи досліджуваного явища, розвиває їх мислення, зорову пам'ять, уміння спостерігати та аналізувати побачене.

Можна здійснити уявну подорож у Всесвіті, також комп’ютер допоможе навчити учнів визначати місце знаходження Полярної зірки, яку під час уроку ми не можемо спостерігати.

А чи можливо навчити учнів 6 класу визначати типи хмар, якщо на дворі ясне небо? І тут нам знову на допомогу приходить комп’ютер.



Під час мотивації навчальної діяльності використовую вправи «Практичність теорії», «Відстрочена відгадка», «Проблемне питання», «Приваблива мета». Учні з інтересом вникають в проблему, яку потрібно вирішити. Під час вправи «Мікрофон» учні діляться своїми думками з певного питання, з цікавістю слухають думки своїх однокласників.

Для розвитку логічного мислення учнів, мною складені невеличкі головоломки та логічні ланцюжки, які записуються не на дошці, а на дискеті, а потім, за допомогою комп’ютера, використовуються на уроці. Ось деякі з них: 1) закінчіть речення :

а) з висотою температура повітря.................;

б) завод з виробництва глинозему знаходиться у.......

2) заповніть пропуски у реченні :

а) коли дві літосферні плити..............., то утворюються гори;

б) Австралія – це най..............материк планети.

3) складіть слово і дайте визначення поняття :

а) ф о р с е д і г р а – гідросфера;

б) к н о т а т і к е – тектоніка.

4) логічний ланцюжок (треба відкинути зайве слово і пояснити чому воно зайве)

а) термометр; а) Чорне; а) Львів;

б) барометр; б) Каспійське; б) Одеса;

в) сейсмограф; в) Азовське; в) Донецьк;

г) гігрограф. г) Червоне. г) Харків.

Дуже важливо навчити учнів самостійно добувати знання з різних географічних джерел: карт, таблиць, графіків, діаграм, тексту. Можна отримати інформацію з під­ручника, прочитавши, наприклад, про тектонічну будову України, але якщо паралельно навчити учня читати й геологічний профіль, то отримані знання та вміння зберіга­тимуться протягом тривалого часу. Через багато років ця людина зу­міє розібратися в тектонічній бу­дові своєї області, самостійно зробити висновки, де шукати корис­ні копалини та які саме, чому саме в тому чи іншому районі.

З геогра­фічної карти можна одержати вели­чезну кількість інформації. Підра­ховано, що 1 см2 карти містить ін­формацію, яку можна викласти на двох-трьох сторінках друкованого тексту. Навчивши дитину отриму­вати знання, ми розв'язуємо задачу розвитку творчого мислення. Учня необхідно навчити критично мис­лити, тобто контролювати інфор­мацію, ставити її під сумнів, об'єд­нувати, переробляти або відкидати. Критично мислячи, учень ставить собі такі питання: «Що ця інформація для мене означає?», «Як я можу використати ці знання?», «Як ці знання співвідносяться з тим, що я вже знаю?» тощо.

«До чого люди люблять карти і плани! А чому? А тому, що там, на картах і планах, можна доторкнутися до півночі, півдня, сходу і заходу рукою, а потім промовити: ось ми, а ось Невідоме, ми будемо рости, а воно буде зменшуватися», — так захоплено писав Жуль Верн.

Карта — крихітна модель світу, дивовижний витвір розуму й рук людських. Це не лише нау­ковий документ, а ще й елемент культури людства. Покликання вчителя географії полягає в тому, щоб відкрити дітям живу таємницю кожного куточка планети, викликати бажання пізнати світ, навчити бути поетом і дослідни­ком.

Згадаємо слова видатного ро­сійського географа минулого сто­ліття М.Баранського, який пи­сав: «Карта — альфа й омега гео­графії, початковий і кінцевий момент географічного досліджен­ня. Карта — друга мова гео­графії». Географічні карти несуть, зберігають, передають нам вели­чезну інформацію про Землю, її природу, заняття людей.

Вико­ристовуючи карти, застосовую такі прийоми, як «заочна подо­рож» по меридіану, паралелі, по континентах, країнах, визначення «адреси» будь-якої точки планети, складання опису, порівняльної характерис­тики окремих географічних об'єктів. Такі прийоми роботи вчать учнів аналізувати інформацію, що її містить карта, виділя­ти певні істотні риси, уміти зіставляти, робити висновки. При цьо­му розвивається уява, творче мислення, мовлення. Роботу з картами організовую як індивідуально, так і в парах, групах. Діти часто працюють біля карти, даючи завдання показати певні географічні об’єкти один одному, а також вчителю. Під час перевірки результатів роботи часто викори­стовую самоконтроль. Неодмінно треба врахувати таку важливу де­таль, як індивідуальні особливості кожної дитини, і пропонувати завдання різного характеру, щоб було цікаво й учням, що захоп­люються математикою чи біоло­гією, і учням, які надають перевагу історії та літературі.

Важливе значення має групова форма роботи (по двоє, троє, четверо чи більше учнів), де відбуваєть­ся спільне розв'язування поруше­них проблем. У цей момент розпо­чинається процес абсолютно сві­домого навчання, у дітей виникає відчуття спільності й колективності в класі, а відчуття скутості й остра­ху зникає. Сучасні психологи вва­жають, що страх витісняє знання і тому не є стимулом для запам'я­товування. Працюючи в групі або в парі, учні вчаться говорити, міркувати, приймати рішення, вислу­ховувати думку співрозмовників, врешті-решт, коректно поводити­ся одне з одним.

Ефективність засвоєння учнями навчальної інформації прямо залежить від ступеня залученості до процесу навчання, від майстер­ності вчителя щодо правильного застосування різних методів і прийомів відповідно до конкретних завдань.

Про чесноти інформаційних технологій можна говорити довго. Але не слід забувати про «зворотній бік медалі».

При використанні комп’ютера, учителю треба пам’ятати про негативний вплив випромінювання монітора на зір, симптом хронічної втоми та болі у спині, появу психічного стресу тощо, тому треба дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, передбачати спеціальні вправи на уроках для запобігання можливих небажаних наслідків.

Але ці недоліки не стануть на заваді все ширшого використання інформаційних та мультимедійних технологій на уроках географії. І завдяки інтерактивним формам навчання, учень з пасивного слухача перетвориться на активного учасника учбового процесу. А це, на мій погляд, є важливим елементом навчання і виховання майбутнього громадянина нашої держави з активною життєвою позицією.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок-пракутикум учителя історії Великоберезнянської гімназії Савко...
Використання додаткових джерел інформаційних та інтерактивних методик на уроках історії з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів...

Уроках математики для формування універсальних І ключових компетентностей учнів
...

Методичні рекомендації щодо проведення практичних робіт з географії
Змістом навчальної діяльності учнів на цих уроках є вико­нання практичних робіт, що забезпечує формування відповідних рівнів компе­тентності,...

Метою економічної освіти в системі загальної середньої освіти є така...
Зміст шкільного курсу економіки побудовано таким чином, щоб він зміг реалізувати мету І завдання курсу, сформувати базові знання...

План проведення районної серпневої наради вчителів географії та економіки...
...

Розвиток творчої компетентності засобами с мислових логічних
Розвиток творчої компетентності засобами смислових логічних схем при особистісно орієнтованому навчанні географії

Географічні задачі як засіб розвитку творчих здібностей учнів
Упроваджувати різноманітні форми самостійного здобування знань учнями на уроках географії

Етапи формування компетентності
Компетентність можна трактувати як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню....

Використання інтерактивних технологій на уроках географії
Це гарантує досягнення результатів навчання, спрямованих на «формування освіченої творчої особистості», що передбачено стандартом...

Тема уроку: Канада
Канади; формування уявлень про країну через набуті знання; вивчення нових лексичних одиниць; реалізація інтелектуальних здібностей...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

g.lekciya.com.ua
Головна сторінка