Пошук по сайту


1 Концептуальні засади формування світових економічних стратегій

1 Концептуальні засади формування світових економічних стратегій

1 Концептуальні засади формування світових економічних стратегій Міжнародна економічна стратегія - це цілісна система дій суб’єкта, спрямованих на реалізацію мети, завдань та пріоритетів його економічного відтворення з урахуванням комплексу впливів ендогенних та екзогенних чинників, розрахована на тривалий час Суб'єктом економічної стратегії може виступати будь-який суб'єкт, що здатен впливати на процеси власного відтворення завдяки своєму місцю в інституційній системі, розробляє і здійснює власну стратегію. Об'єкт економічної стратегії визначається сферою дії суб'єкта і може бути уособленим іншим суб’єктом, суспільним інститутом (системою відносин між суб’єктами) або суспільною системою в цілому.Стратегічна мета – це орієнтир діяльності суб'єкта, сенс його розвитку. В узагальненому вигляді вона полягає у забезпеченні тривкого збалансованого економічного відтворення суб'єкта стратегії та конкретизується залежно від системних характеристик суб’єкта. Стратегічні напрями деталізують мету, визначають шляхи її досягнення, виходячи із системних характеристик суб'єкта.Стратегічні завдання являють собою конкретні цілі на довготерміновий період, що реалізують стратегічні напрями та виходять з характеристик об'єкта стратегії. Стратегічні завдання можуть становити основу стратегічного плану.Стратегічні пріоритети визначають вагу окремих стратегічних завдань у формуванні економічної стратегії суб'єкт Внутрішнє та зовнішнє середовище формування і реалізації міжнародних і національних економічних стратегій: мотивації та чинники. Внутрішнє економічне середовище - це внутрішня будова системи МЕВ разом з її внутрішніми законами існування, функціонування і розвитку (ЗЕД, управління, суб’єкти, форми і види, внутрішні закони).Зовнішнє економічне середовище - це зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ умови реалізації форм і видів різних видів МЕВ:1. За сферами впливу: природно-географічне, політико-правове, економічне, соціально-культурне середовище. 2. За безпосередністю впливу дії: а) умови і фактори прямої (безпосередньої) дії – міжнародні організації, міжнародні правові норми, торговельні представництва, комунікаційні мережі— це все становить інфаструктуру МЕВ.б) умови і фактори непрямої(посередньої) дії.Стратегія відкритості: недоліки і переваги. Наслідки й ефективність стратегії відкритості для економічного розвитку країн-учасниць. Переваги виходу на зовнішньоекономічні ринки:- Збільшення розмірів ринку - ефект від масштабів виробництва - Зростає конкуренція між країнами. - Забезпечення кращих умов торгівлі.- Розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури.-Поширення передової технології. Негативні наслідки:- Для більш відсталих країн це приводить до відтоку ресурсів (факторів виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів.- Олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що приводить до підвищення цін.- Ефект утрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильної концентрації. Процеси економічної інтеграції неоднозначні. Спостерігається підвищення ефективності виробництва за рахунок поглиблення спеціалізації. Завдяки зростанню торгівлі посилюється економічна активність у багатьох країнах. Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.Автаркія (від грец. autarkeia - самозабезпечення). Політика господарського відокремлення країни, добровільна чи вимушена ізоляція від світового ринку. Приклад прямування до автаркії – економічна політика фашистських режимів у Німеччині та Італії, де в процесі підготовки до війни ставилося завдання досягти самозабезпечення стратегічними ресурсами. Політика автаркії проводилась і в СРСР сталінським керівництвом. Перевагами є максимально можливе самозабезпечення й самоізоляції від небезпечних впливів процесів глобалізму, сподівання на власні сили й засоби. Недоліками є можливе невиправдане сподівання на надмірну самостійність, порушення стійких зв’язків. Мобілізаційні моделі як форма реалізації наступальних стратегій розвитку. Успіхи застосування мобілізаційних моделей у різних країнах, зокрема: у Німеччині в ХVIII ст. – індустріально-мобілізаційна модель Ліста, в ХІХ ст. - мобілізаційна модель Бісмарка; у ХХ ст. – американський „Новий курс” Рузвельта; мобілізаційна модель економічної модернізації Де Голля у Франції; німецька повоєнна мобілізаційна модель експортної експансії Ерхарда; японська повоєнна інноваційна модель; з більш сучасних – китайська мобілізаційна модель індустріального прориву, тощо. Стратегії «наздоганяючого розвитку» та їхня результативність. Стратегії «наздоганяючого розвитку» об’єднує прагнення зробити національну державу (а не увесь світ) могутньою і конкурентоспроможною у глобальному економічному (відтак, і політичному) просторі. Аналіз їх показує, що спільними суттєвими рисами для них було:- „інституціональність”, опір на неекономічні інституції, що виводить цю модель за межі “самовирішення” економічних проблем. Такі моделі є виразом суспільно-політичної волі (для різних національних суспільств вона є різною);- це моделі розвитку суспільства в світовому просторі: мобілізаційні моделі базувалися на тезі про необхідність використання внутрішнього та зовнішнього економічних та політичних потенціалів для формування основ самодостатнього динамічного і випереджувального розвитку країни у глобальному середовищі. Вони завідомо є конфронтаційними, частково автарктичними (заперечують повну відкритість) та „національно-егоїстичними”;- вони не обов’язково будувалась у відповідності з вимогами об’єктивних економічних законів (хоча використовували цей потенціал), не належали повністю “ринковій цивілізації” (були позаекономічними), не були розраховані на негайний економічний ефект та негайне підвищення доходів. Вони були частково економічно несправедливими (перерозподільчими), певною мірою примусовими;- основними конституюючими мобілізаційних моделей були:• наявність стратегії розвитку; • наявність політичної сили (чи особи), здатної сформувати відповідну ідеологію та реалізувати таку стратегію;• активна кумулятивна економічна роль держави;• визначальна роль державної власності в економічній структурі суспільства;• дирижизм і планіфікація;• жорсткий суспільний контроль за діяльністю держави та підприємців (демократизація у цьому контексті – це формування потужних демократичних інституцій, які здатні здійснювати цей контроль.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»
Рішення колегії Міністерства освіти І науки України від 29 червня 2006 р. «Про концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних...

Звітний сегмент
Це Національне положення (стандарт) визначає принципи та методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові...

Світова економіка: структура та загальні тенденції формування
Світове господарство (СГ) – сукупність національних господарств, об’єднаних міжнародним поділом праці та системою міжнародних економічних...

Законспектувати вміти характеризувати
Методологічні аспекти механізму дії та використання економічних законів людьми. Тенденції розвитку економічних відносин в Україні...

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 "фінансова звітність за сегментами"
Далі Положення (стандарт) 29/ визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи...

Васильківський навчально-виховний комплекс №1 ім. М. М. Коцюбинського...
Сучасна школа має сприяти розвиткові в учнів демократичної культури, формування необхідності проживання в Європейському Співтоваристві,...

Етапи та засади формування об'єднаної європи
У цьому контексті зближення з єс колишніх «в'язнів соціалістичного табору» увібрало в себе чотири взаємопов'язані складові: стабілізацію,...

8. міжнародна економічна інтеграція
Внутрішньоекономічні фактори інтеграції. Зовнішньоекономічні фактори інтеграції: трансформація структури зовнішньої торгівлі; активізація...

Механізм регулювання міжнародних економічних відно­ син
Особливість останніх полягає в тому, що вони є одночасно І суб'єктами міжнародних економічних відносин (нарівні з фізичними, юридичними...

Урок тема: економічна й соціальна географія україни як наука
Вчити учнів називати об'єкти й предмети економічної та соціальної географії України, світових та вітчизняних економ-географів



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

g.lekciya.com.ua
Головна сторінка