Пошук по сайту


Урокв 9 клас І тема

Урокв 9 клас І тема

У Р О К в 9 К Л А С І


ТЕМА : ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ


МЕТА : Познайомити учнів з новими поняттями «галузь», «галузь господарства», «інфраструктура». Показати необхідність розвивати господарство у формі міжгалузевих комплексів.
ОБЛАДНАННЯ: Фізична карта України, атласи, зошити, підручники.


ТИП УРОКУ: Урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ


1. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.


1) Слово вчителя: Сукупність підприємств, які виробляють однорідну продукцію чи надають послуги і мають схожі процеси виробництва, хоч і розташовані в різних частинах країни, утворюють галузь економіки.

Економіка передбачає розширення самостійності підприємств, підвищення їх відповідальності за кінцевий результат. Величина підприємств не однакова – від невеликих швейних фабрик до нафтопереробних заводів, які займають площу міста середньої величини. Зосередження виробництва на великих підприємствах називають його концентрацією. На будівництво одного великого підприємства потрібно менше коштів, ніж на десятки дрібних.
Завдання і запитання до учнів:


- Чи можна виробляти ліки, фарби, літаки на одному підприємстві? Ні.
Більшість підприємств виробляє однорідну продукцію, тобто тільки ліки або тільки літаки. Така форма організації виробництва називається спеціалізацією. На спеціалізованому підприємстві продуктивність праці вища, затрати на виготовлення одиниці продукції нижчі, трудові навички робітників використовуються краще. Спеціалізація буває предметна і подетальна. Спеціалізоване підприємство встановлює виробничі зв’язки з іншими, які постачають йому сировину, деталі, частини машин тощо. Таку форму організації виробництва, при якій у випуску готової продукції бере участь кілька підприємств, називають кооперуванням.

З розвитком НТП кількість галузей невпинно зростає.

Кожна галузь промисловості об’єднує кілька видів виробництв. Наприклад, промисловість мінеральних добрив як галузь складається з виробництва азотних, калійних, фосфатних туків. Транспортне машинобудування включає локомотивобудування, вагонобудування, автомобілебудування, суднобудування, будівництво мотоциклів, велосипедів і інше.

Галузі промисловості об’єднано у так звані укрупнені (комплексні) галузі: машинобудування, хімічна, харчова, промисловість, промисловість будівельних матеріалів і інші. В основу такого групування покладено принципи єдності цільового призначення продукції, що виробляється, однорідності технології виробництва та спільні вихідні сировини. Так, паливна і харчова галузі виділені за спільним призначенням продукції кожної з них; деревоообробна – за ознакою єдності сировини, хімічна – за принципом однорідності технологічних процесів. Кожна з укрупнених галузей складається з простих галузей. Наприклад, сучасне машинобудування включає 60 галузей, промисловість будівельних матеріалів – 15, хімічна і нафтохімічна – 15 галузей.

Між галузями посилюються взаємозв’язки, що приводить до формувань міжгалузевих комплексів. Для кожного міжгалузевого комплексу створюється цільова комплексна програма. Вона передбачає: досягнення кінцевих результатів усіх галузей комплексу; прискорення розвитку усіх галузей і особливо тих, від яких залежить НТП; економію сировини, палива, праці. Наприклад, розвиток ПЕК, металургійного комплексу, АПК і ін.

За економічним призначенням продукції, що виробляється, галузі промисловості поділяють на “групу А” – сукупність галузей виробництва засобів виробництва та предметів праці і “групу Б” – сукупність галузей виробництва предметів індивідуального і колективного споживання. Розрізняють також галузі важкої і легкої індустрії.

Важка індустрія – це сукупність промислових галузей, що виробляють засоби виробництва – метал, вугілля, електроенергію, нафту, машини, верстати.

Легка індустрія – об’єднує галузі промисловості, які виробляють предмети споживання: легка і харчова промисловість.
Завдання і запитання до учнів:

  • Наведіть приклади галузей важкої індустрії нашої області, селища.

  • Які галузі легкої промисловості розвиваються в нашому селищі? Зробіть висновок.



Серед галузей важкої промисловості за їх відношенням до первинної сировини, за стадійністю виробництва виділяють добувну і обробну промисловості.

Таблиця 1.


Добувна

Обробна

добування сировини

переробка сировини


Завдання і запитання до учнів:

  • Які галузі добувної та обробної промисловості розвиваються в нашому селищі, області?


2) Міжгалузевий комплекс – це група галузей економіки, об’єднаних однією метою, програмою розвитку кожної галузі. У сфері матеріального виробництва виділяють такі комплекси: ПЕК, металургійний, машинобудівний, конструкційних матеріалів, АПК і інші.

У невиробничій сфері – комплекс зв’язку, науки, культури, зовнішньої торгівлі, захисту природного середовища, оборони та інші.

За розвитком міжгалузевих комплексів визначають рівень розвитку і тип структури економіки країни:

  • індустріальний,

  • індустріально – аграрний (Україна),

  • аграрно – індустріальний,

  • аграрний.


Запитання і завдання до учнів:
- Який, на вашу думку, тип структури економіки України? Чому ви так вважаєте?

3) Кожна галузь не може розвиватися без інфраструктури – це ті допоміжні галузі, які дають основній галузі електроенергію, водопостачання, транспорт, лікарні, школи, дитячі садки, магазини. Отже, інфраструктура поділяється
на виробничу і соціальну.


ІНФРАСТРУКТУРА
Схема 1.


СОЦІАЛЬНА

дитячі садки, школи, лікарні, театри бібліотеки, магазини

ВИРОБНИЧА

електроенергія

водопостачання

газопостачання

транспорт



Завдання і запитання до учнів:


- Розгляньте схему. Назвіть промислове підприємство нашого селища і визначте його інфраструктуру. Чи можливий розвиток економіки країни, промислового міста без виробничої та соціальної інфраструктури?
4) Розглянути малюнок – схему галузевої структури економіки України.
Схема 2.


5) Запис в зошит нових термінів і понять, які допоможуть акцентувати увагу на основному змісті уроку.
Завдання і запитання до учнів:

  • Розгляньте схему 2. З яких двох великих галузей складається економіка України?

  • Які галузі входять до сфери матеріального виробництва?

  • Які галузі входять до сфери нематеріального виробництва?


ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ. Робота з підручником: малюнок «Галузева структура економіки».

    1. Що називають галуззю промисловості? З яких галузей складається економіка України?

    2. Що таке міжгалузевий комплекс? Які міжгалузеві комплекси сформувались у виробничій і невиробничій сфері господарства України?

    3. Чому дрібні підприємства поступаються місцем великим? Як називають процес укрупнення виробництва? Що таке спеціалізація та кооперування? Які переваги мають спеціалізовані підприємства?

    4. Що таке інфраструктура?


ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Читати конспект.


У Р О К в 9 К Л А С І


ТЕМА : Поняття територіальної структури господарства.
Типи підприємств (за формами власності).


МЕТА : Дати знання учням про територіальну структуру господарства України. Познайомити з типами підприємств за формами власності. Формувати навики навчальної роботи з підручником та виробляти вміння записувати тези. Сприяти вихованню уваги, кмітливості, охайно вести записи в зошитах.
ОБЛАДНАННЯ: Фізична карта України, атласи, зошити.
Х І Д У Р О К У


1. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.


1) Розміщення продуктивних сил характеризує розподіл продуктивних сил на території відповідно до природних, соціальних і економічних умов окремих районів. Це поняття охоплює розміщення населення, виробництва, тобто виробничої і невиробничої сфер. Промислові підприємства розміщують подиноко, незалежно одне від одного. Потім відбувається групове розміщення виробництва. Утворюється територіальне виробниче угрупування, характерною рисою якого є спільна інфраструктура (транспорт, вузли, база будівельної індустрії, система енерго-, газо-, водопостачання) – виробнича та соціальна інфраструктура (установи освіти, науки, охорони здоров’я, культури, відпочинку).
Потім встановлюються виробничі зв’язки між близько розміщеними підприємствами, які обмежуються спільним використанням території та інфраструктури, а підтримують тісні й постійні зв’язки, в тому числі кооперування та комбінування, що дає можливість створювати завершені виробничі процеси для даної сукупності підприємств. Таку форму організації виробництва називають територіально-виробничим комплексом. Це особлива форма територіальної організації господарства, що об’єднують групу взаємопов’язаних основних галузей і виробництв, а також допоміжні й обслуговуючі галузі і виробництва.
Одним з найважливіших шляхів підвищення ефективності виробництва є розумна територіальна організація господарства. У кожній галузі варіанті розміщення підприємств вивчаються спеціалістами, науково-проектними установами. Вони порівнюють загальні виробничі витрати майбутнього підприємства і перевагу надають мінімуму, а максимум прибутку. Сюди враховують вартість будівництва, довіз сировини, матеріалів, забезпечення трудовими ресурсами, комунікаціями, транспортом.

Отже, територіальна організація – це обґрунтування розміщення не окремих підприємств, а взаємопов’язаних територіальних угрупувань виробництв, які дають значний ефект завдяки комплексному використанні природних умов і ресурсів, трудових ресурсів.

Галузі економіки (господарства) розміщуються нерівномірно на території країни, зосереджуючись у промислових центрах, районах, вузлах.

Промисловий центр – населений пункт, де зосереджено кілька промислових підприємств, що спеціалізуються на певному виробництві. Населення їх зайняте переважно у промисловості. Сукупність промислових центрів, що пов’язані між собою інфраструктурою і трудовими ресурсами, утворюють промисловий вузол.

Промисловий район – це ТВК з чіткою промисловою спеціалізацією виробництва. Охоплює територію однієї або кількох сусідніх областей.
Якщо на порівняно невеликій території компактно розміщені промислові центри і
промислові вузли, які знаходяться в тісному економічному взаємозв’язку, таку територію називають промисловою агломерацією. Промислові центри, вузли, агломерації є складовою частиною промислового району, що має чітко виражену виробничу спеціалізацію.

Отже, поєднання, взаємозв’язки і взаєморозташування районів, вузлів і центрів називають територіальною структурою господарства.


2) Типи підприємств (за формами власності).

Закон України “Про підприємство” визначає: “Підприємство – самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-доослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.”

В залежності від кількості робітників, підприємства бувають :
малі – 15-200 робітників, середні – 200-1000 робітників, великі – більше 1000 робітників.

Підприємство має самостійний баланс (облік доходів та витрат), власні рахунки в банку, печатку з назвою, товарний знак.

Підприємство перетворює ресурси на товари чи послуги, і таким чином має прибуток.


За формами власності:
На діяльність підприємства великою мірою впливає його форма власності. За цією ознакою усі підприємства поділяються на : приватні, колективні, державні.

Приватне підприємство веде бізнес від імені однієї особи, яка є повним його власником.

Фермерське господарство належить до приватного підприємства в аграрному секторі економіки, діяльність якого спрямована на вирощування сільськогосподарської продукції.

Колективне підприємство здійснює підприємницьку діяльність через об’єднання капіталів приватних осіб і створення таким чином підприємства. до них належать: товариства з обмеженою відповідальністю – ТОВ, акціонерні товариства, кооперативи.
ТОВ – добровільна юридична асоціація двох і більше осіб з метою спільного ведення бізнесу.
АТ – фірма, що існує як незалежна юридична одиниця. Випускає акції – цінні папери.
Кооператив – добровільне об’єднання громадян з метою ведення спільної громадської діяльності.

Державне підприємство – в умовах ринкової економіки діють у стратегічно важливих сферах економіки – військово-промисловому комплексі, ПЕК, металургійному і інших.

Некомерційні організації – природоохоронні, релігійні, соціального захисту населення, благодійні фонди. Вони діють в інтересах суспільства, доходи їх не оподатковуються, вони не мають конкретних власників.


ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ.


1. Накреслити схему територіальної структури господарства.




ПРОМИСЛОВИЙ РАЙОН ПРИДНІПРОВ’Я

ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ : читати конспект.


У Р О К в 9 К Л А С І


ТЕМА : ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ.


МЕТА : Дати учням знання про складники економічного потенціалу країни. Економічні показники: валовий внутрішній продукт, національний дохід. Формувати навики навчальної роботи з картами атласу, таблицями, робити самостійно висновки, узагальнення. Сприяти вихованню кмітливості, охайності, уваги.
ОБЛАДНАННЯ: Економічна карта України, атласи, зошити.

ТИП УРОКУ: комбінований.

Х І Д У Р О К У
1. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
– Як проходить формування територіальної структури господарства?
- Що таке ТВК?
- Які типи підприємств за формами власності ви знаєте?
- Які типи підприємств є в нашому населеному пункті?

2. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ :
Якби вам запропонували порівняти добробут і достатки кількох людей, ви звернули б увагу на їхні доходи. Той, хто має вищі доходи, має і більше можливостей задовольнити свої потреби.

Такий самий підхід можна використати і для характеристики загального стану національної економіки . Як багатіє держава? Що таке багатство країни? У яких випадках воно вимірюється золотом і сріблом, а в яких випадках – продуктами праці? У давні історичні часи багатство держави пов’язували із завоюванням нових територій, сусідніх держав. Згодом виявилося, що багато країн, які не воювали, також зуміли зміцніти. Більшість процвітаючих країн досягли вражаючих успіхів не за рахунок багатих природних ресурсів, а швидше, навпаки. Вони використовували для розвитку економіки інші механізми, намагалися ощадно і раціонально використовувати наявні природні та трудові ресурси, вести активну торгівлю тощо.

Для виявлення і зіставлення показників господарського життя країни, а саме: темпи економічного зростання, рівень і якість життя населення, продуктивність праці та ефективність використання ресурсів, використовується так звана система національних розрахунків (СНР).

Вперше оцінку національного о багатства своєї країни здійснив англійський економіст Уїльям Петті у 17 ст. У своїй праці “Слово мудрим” він відніс багатства Англії, рухоме і нерухоме майно і оцінив у 250 млн. фунтів стерлінгів. Цікавими виявилися міркування вченого відносно того, що невелика країна з нечисленним населенням може (завдяки своєму розташуванню, торгівлі, політиці) бути еквівалентною за багатством і силою країні з великою територією та кількістю населення.
2) Національне багатство країни – це сукупність благ, якими володіє народ (нація). На розвиток нації впливають безліч факторів, пов’язаних з матеріальними, духовними, етнічними і культурними цінностями. Отже, до національного багатства сучасні економісти зараховують нематеріальні його багатства.


Схема 1.


Національне багатство країни




Матеріальні елементи
виробничий капітал,
природні ресурси, вигідне ФГП, господарські здобутки,
майно фірм, заводів, фабрик.

Нематеріальні елементи
духовні та культурні цінності, освітній і науковий

потенціал нації,
інформаційні і інтелектуальні ресурси







Національне багатство є важливим показником економічної могутності країни, Щоб виявити, наскільки ефективно працює економіка країни, треба визначити сумарний дохід усіх її громадян.

Показник ринкової вартості всіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в країні за певний проміжок часу (за рік), називають валовим внутрішнім продуктом (ВВП).

Валовий внутрішній продукт показує і загальний дохід усіх суб’єктів господарювання, і сумарний обсяг споживання вироблених товарів та послуг. У національній економіці загальний обсяг доходів повинен збігатися із загальним обсягом витрат. Купуючи пальто, ви платите продавцеві 150 грн. Ваші витрати як споживача одночасно є доходами продавця. У результаті доходи обох сторін змінюються на 150 грн., і на цю ж величину зростає ВВП країни.

Центральне місце серед показника визначення економічного потенціалу країни є валовий національний продукт (ВНП). Валовий національний продукт виражає сукупну ринкову вартість усіх товарів і послуг в усіх галузях економіки (господарства), вироблених і реалізованих за рік, без урахування іноземних підприємств.

Визначення величини ВНП дає можливість зробити важливі висновки про стан економіки, допомагає уявити динаміку національного виробництва за певний період.


Таблиця 1.
Валовий внутрішній продукт України



Валовий внутрішній продукт України

Зайнято населення млн. чол.

1991 р. млрд. крб.

Продуктивність праці

Зайнято населення млн. чол.

1992 р. млрд. крб.

Продуктивність праці

25

295,4




24

254,9






Завдання і запитання до учнів:


1. Проаналізуйте показники таблиці, зробіть висновок про зміни ВВП.
2. Визначте для кожного о року продуктивність праці і %, на який знизилась продуктивність праці.


Показник ВНП використовують для розрахунків продуктивності праці. Щоб визначити продуктивність праці на загальнонаціональному рівні, потрібно ВНП поділити на кількість працівників. ВНП використовують для розрахунків і співставлення матеріальних умов життя.

Важливим показником є також національний дохід (НД). Як він визначається і чим він відрізняється від ВНП? Основна відмінність між ВНП і НД становить в тому, що останній не включає амортизації (вартості зношення обладнання, виробничих приміщень), тобто:


НД = ВНП – А, де А – амортизація.


Така методика визначення ВНП та НД прийнята Системою стандартів національних розрахунків ООН. Вона приймається в усіх країнах світу. В Україні цією методикою розрахунків користуються з 1990 року.

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ:

  1. Що таке національне багатство країни та що до нього відноситься?

  2. По чому ведуть розрахунки ВВП?. ВНП?

  3. Що таке національний дохід?



ІУ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: читати конспект, повторити тему: “Галузева структура економіки”.
У Р О К в 9 К Л А С І


ТЕМА : ПРОМИСЛОВІСТЬ – ПРОВІДНА СФЕРА МАТЕРІАЛЬНОГО

ВИРОБНИЦТВА.

МЕТА : Дати знання учням про структурно-виробничі і географічні особливості розміщення промисловості України; вчити самостійно складати схеми галузевої структури промисловості, за допомогою статистичних даних аналізувати зміни, які відбулися в промисловості за останні 10 років. Сприяти вихованню уваги, кмітливості; охайності під час ведення записів.

ОБЛАДНАННЯ: Економічна карта України, атласи, зошити.


ХІД УРОКУ


1. ВІВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Запитання і завдання до учнів:

  1. Що таке галузева структура господарства?

  2. Що розуміють під територіальною структурою господарства?

  3. Що таке міжгалузеві комплекси? Наведіть приклад міжгалузевих комплексів України.

  4. У чому різниця між виробничою і невиробничою сферами економіки?



Промисловість – сукупність підприємств, що виробляють промислову продукцію. Вона є провідною галуззю матеріального виробництва. В Україні розвинуті майже всі відомі галузі промисловості.


Схема 1.


ПРОМИСЛОВІСТЬ








ГРУПА А ГРУПА Б
Деякі галузі промисловості, наприклад, паливно-енергетична, чорна і кольорові металургія та деякі інші формують міжгалузеві промислові комплекси, про що розглядалося на попередніх уроках.


Завдання і запитання до учнів:


- Розгляньте схему галузевої структури промисловості. Назвіть найважливіші міжгалузеві комплекси.

  • Які міжгалузеві комплекси утворюють групу “А”?

  • Які галузі взаємодіють з іншими галузями господарства, використовуючи сировину, і виробляючи продукти харчування та товари споживання і утворюють складні господарські комплекси?

  • Які галузі економіки відносяться до групи “Б”?


За часткою продукції серед усіх галузей виділяються машинобудівний комплекс (41,2%), харчова промисловість (15,1%), легка промисловість ( 12,2%), чорна металургія (8,4%), паливна (4,2%), хімічна і нафтохімічна галузі (4,2%).

Усі галузі промисловості поділяють на матеріало-, енерго- і трудоміські.
Матеріаломісткі галузі потребують багато матеріалу для виготовлення продукції – це деякі галузі машинобудування: важке, верстатобудування та інші. До енергомістких галузей відносяться галузі промисловості, які на виготовлення продукції потребують багато енергії. Для виплавляння 1 т металічного алюмінію потрібно 18 тис. кВт. год. електроенергії. Тому таку підприємства слід розміщувати поблизу джерел дешевої електроенергії. Трудомісткі галузі потребують багато висококваліфікованих кадрів – деякі галузі машинобудування.

Структура промислового виробництва, тобто співвідношення галузей, у країні весь час змінюється. Так, протягом останнього десятиліття поступово зростає частка машинобудування, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості і зменшується – чорної металургії, харчової , хімічної і нафтохімічної промисловості. Досить стабільна частка електроенергетики, промисловості будівельних матеріалів.

Суспільство зацікавлене у високій ефективності виробництва, що визначається відношенням готового продукту до витрат (праця, матеріали) на його одержання. Чим менші витрати на випущену продукцію, тим ефективніше виробництво. Показником ефективності виробництва є собівартість продукції. Собівартість продукції – це витрати підприємства (в грошових одиницях) на виробництво і реалізацію одиниці продукції. Тому, під час розміщення промислових підприємств враховують певні принципи розміщення: близькість сировинних і паливних баз; наявність зручних транспортних магістралей;, висококваліфікованих кадрів, науково-дослідних установ. Промислові підприємства слід розміщувати в районах споживання продукції.

Комплексне використання сировини і палива, трудових ресурсів, висока продуктивність праці, охорона природного середовища дають змогу розвивати виробництво, виробляти нові товари та надавати послуги. Нині в Україні потрібна структурна перебудова промисловості в напрямі зменшення частки матеріало- і енергомістких галузей. Натомість необхідно стимулювати розвиток трудомістких галузей промисловості, невиробничої сфери, впроваджувати нові технології.


ІІ. ВИКОНАННЯ практичної роботи № 5.

ЗАВДАННЯ : Скласти схему галузевої структури промисловості України, аналіз змін, які відбулися в ній за останні 10 років.


У практичні зошити учні заносять схему №1.


Запитання до учнів:


- Розгляньте додаток 14 підручника. Зробіть аналіз розвитку галузей важкої та легкої і харчової промисловості України за останні 10 років. Який висновок можна зробити? ?

ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Читати конспект, підготувати повідомлення про роль вугільної, нафтової, газової промисловості в економіці України.

У Р О К в 9 К Л А С І


ТЕМА : ПОНЯТТЯ ПРО ГОСПОДАРСТВО І НАЦІОНАЛЬНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС. ТРИ ТИПИ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ.


МЕТА : Дати учням знання про господарство і національний господарський комплекс, його головне завдання, планомірність і пропорційність розвитку і розміщення національного господарства країни; три типи економічних систем та економічну систему України. Познайомити учнів з новими поняттями “економічна система”, “господарський комплекс”. Сприяти вихованню уваги, охайності ведення записів у зошитах. Вчити складати схеми , самостійно аналізувати і робити висновки.

ОБЛАДНАННЯ: Економічна карта України, атласи, зошити, підручники.


ХІД УРОКУ


1. ВІВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.


Запитання до учнів:


- Що розуміють під поняттям “господарство країни”?

- Яке господарство розвивається в нашій місцевості?


1) Господарство, що склалось історично в межах країни, називають народним господарством або економікою країни. Це сукупність територіально-взаємозв”язаних галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери.

З чого складається господарство України?
2) Господарство України складається з величезної кількості підприємств (фабрик, заводів, шахт, лікарень, шкіл).
3) Сукупність підприємств, що виробляють однорідну продукцію чи надають однорідні послуги, хоч і розташовані в різних місцях країни, називають галуззю економіки (господарства). Наприклад, промисловість – сукупність підприємств, що виробляють промислову продукцію; освіта – сукупність навчальних закладів.
4) Економіка охоплює галузі матеріального виробництва (виробничу сферу), тобто ті галузі господарства, що виробляють матеріальні блага: верстати, літаки, автомобілі, інструменти . – та галузі нематеріального виробництва (невиробничу сферу), тобто спорткомплекси, школи, лікарні, театри. Матеріальне виробництво – це заводи, фабрики, шахти, колективні підприємства, транспорт, зв’язок. До невиробничої сфери належать школи, лікарні, магазини, театри, спорткомплекси та інше.

Схема 1.


ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ


ВИРОБНИЧА СФЕРА


НЕВИРОБНИЧА СФЕРА




Завдання і запитання до учнів:
- Користуючись схемою, назвіть головні галузі виробничої сфери, невиробничої сфери?

- У чому різниця між виробничою і невиробничою сферами господарства?

- Назвіть головну галузь виробничої сфери.
- Яка роль належить промисловості у розвитку економіки країни?
- Поясніть роль виробничої сфери в житті людей?
- Поясніть роль невиробничої сфери в в житті людей?
- Як пов’язані між собою промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт?

Усі галузі виробничої сфери тісно пов’язані між собою і разом з галузями невиробничої сфери утворюють господарський комплекс країни.

Завдання і запитання до учнів:


- Як вплине один день страйку шахтарів на економіку України?
Відповідь: За один день страйку шахтарі недодадуть господарству 1 млн. тонн вугілля. Це призведе до того, що буде вироблено значно менше коксу, нестача якого стане причиною зменшення випуску прокату. Це в свою чергу вплине на роботу машинобудівного комплексу, який зменшить виробництво автомобілів, комбайнів, тракторів. А зменшення сільськогосподарської техніки призведе до несвоєчасного збору пшениці, ячменю, кукурудзи, цукрового буряку.
- Який висновок можна зробити з цього прикладу?


Відповідь: Отже, економіка країни – це єдиний організм, який може бути здоровим лише тоді, коли не порушується його робота, всі його органи працюють ритмічно. На цьому прикладі ми спостерігаємо причинно-наслідкові зв’язки порушення роботи економіки країни.


ІІ. Типи економічних систем: планова, ринкова, змішана.


Схема 2.

ПІДПРИЄМСТВА

ПІДПРИЄМСТВА

ЧОРНИЙ РИНОК








РИНКИ РЕСУРСІВ І ТОВАРІВ

ДЕРЖАВА






СПОЖИВЧИЙ РИНОК

ДОМАШНІ ГОСПОДАРСТВА

ДОМАШНІ ГОСПОДАРСТВА







ЗМІШАНА





РИНОК

принципи

ДЕРЖАВА

  • податки

  • держпідприємства

  • фінансує суспільні блага

  • запобігає спадам виробництва, безробіттю






ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Читати записи в зошиті., повторити тему :” Загальна характеристика господарства” .

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок №24 ( 8 клас) Тема
Тема. Кліматичні умови та ресурси. Загальна характеристика клімату. Кліматотвірні чинники

Урок етики, 5 клас. Тема: Що означає бути щасливим?
Опрацювання тексту підручника (с. 46, стаття 1), робота в малих групах(завдання 2) – 7-10 хв

Уроку Тема уроку
Орієнтовне календарно-тематичне планування шкільного курсу «загальна географія» (6-й клас)

Урок 7 клас Тема: Води суходолу. Основні річкові системи. Великі озера, їх походження
Практична робота №14. складання комплексної характеристики однієї з річок материка

Урок практикум 10 клас тема: Практикум. Захист проекту «Я миротворець»
Обладнання: політична карта світу, атласи, зображення зон конфліктів у Афганістані, Іраку, кашмірі, Грузії, Сирії

Тема: Загальна характеристика водоростей. Мета
Клас поділяється на три групи. Кожна з груп готує повідомлення про способи розмноження водоростей. Результати всі учні записують...

Урок пошук істини (11 клас)
Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Твір на морально — етичну тему за матеріалами двох художніх творів: оповідання Петра Бондарчука...

1. Вступ. Політична карта 6 Тема Населення світу 14
Економічна І соціальна географія світу: Комплексний зошит для контролю знань. 10 клас. Для учнів старших класів профільної

I. книга братства
А клас (філологічний профіль) – 22, 10Б клас (інформаційно-технологічний профіль) – 27 (протягом року вибула 1 – Шурман Я.), 11 клас...

11а філологічний (іноз.) 11Б
У колегіумних класах навчалося 80 учнів: 10 клас (філологічний) – 33 (протягом року вибув Повєткін Володимир), 11А клас (філологічний...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

g.lekciya.com.ua
Головна сторінка