Пошук по сайту


Таблиця 1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “СОЦІОЛОГІЯ” - Соціологія

Соціологія

Сторінка4/30
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Таблиця 1.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “СОЦІОЛОГІЯ”





Автор

Зміст поняття “соціологія”

Е.Гідденс



Соціологія – це наука, що вивчає взаємозв’язки мікро- і макропроцесів через сферу повсякденного життя людини.


В.Піча


Соціологія – це наука про тенденції, закони функціонування і розвиток соціальних систем, про прояви даних законів в діяльності суб’єктів – великих і малих соціальних груп і спільностей людей, а також окремих особистостей.


Н.Смелзер


Соціологія – це наукове дослідження суспільства та соціальних відносин.


П.Сорокін

Соціологія – це наука про соціальну активність і механізми, що її забезпечують та регулюють.

Н.Черниш



Соціологія – наука про становлення та функціонування соціальних спільнот, між якими складаються певні соціальні відносини і взаємодія, а також про соціальну людину – творця цих спільнот і головного суб’єкта історичного розвитку.

В.Ядов



Соціологія – це наука про становлення і функціонування соціальних спільностей, організацій та процесів як модулів їх існування, наука про соціальні відносини як механізми взаємозв’язку між різноманітними соціальними спільностями, наука про закономірності соціальних дій та масової поведінки.



Отже, тепер ми можемо зробити певні висновки щодо визначення предмета соціології. Предметом соціологічного аналізу є суспільство як цілісна система з її структурними елементами, яка досліджується через поведінку та соціальну взаємодію особистостей і соціальних спільнот. Соціологія – це наука про суспільство як цілісну систему, механізми її функціонування і розвитку, що здійснюються через сукупність сумісних дій та взаємозв’язків суб’єктів суспільного процесу – індивідів та соціальних спільнот.

Важливим, ключовим для соціології виступає поняття соціального. Соціальне це сукупність тих чи інших властивостей і особливостей соціальних відносин, що інтегрована індивідами або спільностями в процесі спільної діяльності (взаємодії) в конкретних умовах. Ця сукупність проявляється в їх ставленні один до одного, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя. Будь-яка система суспільних відносин (економічних, політичних та ін.) стосується відносин людей однин до одного і до суспільства. Тому кожна з тих систем завжди має свій чітко виражений соціальний аспект. Можна виділити такі основні риси, що характеризують специфіку соціального:

- загальна якість, що притаманна різним групам індивідів і є результатом інтеграції ними тих чи інших якостей суспільних відносин;

- вона відбиває обумовлені сучасними суспільними відносинами (економічними, політичними тощо) взаємозв’язки або відносини індивідів та їх груп. Це означає, що характер, зміст відносин між різними індивідами і їх групами залежить від місця, яке вони в них виконують;

      • соціальне проявляється у відносинах різних індивідів і груп індивідів один до одного, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя;

      • це є результатом “спільної діяльності різних індивідів”, що проявляється в спілкуванні та взаємодії цих індивідів.

Соціальне явище або процес виникає тоді, коли поведінка одного індивіда підпадає під вплив іншого або груп (спільнот) незалежно від того, чи вони фізично присутні чи ні. Саме в процесі взаємодії один з одним індивіди впливають один на одного, сприяють взаємній інтеграції тих чи інших якостей суспільних відносин.

Соціальне виникає в ході взаємодії людей, детермінується відмінностями, їх місцем і ролі в конкретних суспільних відносинах, що проявляється в свою чергу в різних ставленнях індивідів і груп (спільнот індивідів) до явищ і процесів суспільного життя.

Поєднуючи теоретичні та емпіричні засоби, соціологія досліджує саме загальні якості будь-якого прояву соціальності. Специфіка соціології полягає в тому, що кожний прояв людської життєдіяльності вона вивчає в його соціальному контексті, у взаємозв’язку зі всім суспільним організмом як цілісною системою, у взаємодії різних сторін, рівнів, підсистем.
2.Структура соціологічного знання, функції соціології
Соціологія, як і будь-яке інше наукове знання, є певною системою, що має свою структуру, певну розгалуженість на підсистеми (частини, рівні, форми). Елементами цієї структури є загальна соціологічна теорія, спеціальні соціологічні теорії, або теорії середнього рівня і конкретно-соціологічні дослідження. (Рис 1.)

Загальна соціологічна теорія дає уявлення про суспільство як цілісний організм, систему соціальних механізмів, розкриває місце і роль основних соціальних зв’язків, формулює принципи соціального пізнання, основні методологічні підходи до соціологічного аналізу. Зокрема, формулюються вимоги системного аналізу, стратифікаційно-класового підходу, генетичного аналізу, комплексного конкретно-історичного підходу, аналізу явищ у їхній взаємодії з іншими.

Спеціальні соціологічні теорії уточнюють положення загальної соціологічної теорії щодо окремих видів, механізмів соціальної взаємодії. Розрізняють три види спеціальних теорій: 1) теорії, що вивчають закони розвитку і відтворення окремих соціальних спільнот, (соціологія міста, села, етносоціологія та ін.); 2) галузеві соціологічні теорії, які розглядають закономірності і механізми життєдіяльності соціальних спільнот в окремих сферах (соціологія праці, економічна соціологія, соціологія побуту, соціологія освіти, дозвілля та ін.); 3) теорії, які аналізують окремі елементи соціального механізму (теорія соціального контролю, теорія комунікацій, теорія соціальної активності, соціологія організацій і т.п.).

Спеціальні соціологічні теорії конкретизують положення загальної теорії, здійснюючи перехід від загальних концептуальних понять до операціональних, за допомогою яких можна виміряти процес. Якщо нас цікавить, наприклад, ефективність телебачення, то слід переходити від загальних понять “суспільної свідомості”, “духовного життя” до таких понять спеціальної соціологічної теорії, як телевізійна аудиторія, її інтереси, потреби, зацікавленість, пізнавальна активність, вдоволеність; розробляти систему показників, а згодом й індикаторів, за допомогою яких можна виміряти процес телевізійного впливу. При цьому необхідно також мати уявлення про особливості соціальних груп, що складають аудиторію. Таке уявлення дає спеціальне знання про соціальну структуру. Необхідно знати, як зовнішній вплив відбивається у свідомості людей, тобто звернутися до соціології особистості, теорії суспільної думки та ін.


Рис. 1. Структура соціологічної системи знань
Третій структурний елемент соціології – емпіричні соціологічні дослідження (теорія, методика і техніка конкретно-соціологічних досліджень). Це вимірювання конкретних соціальних процесів на основі тих підходів, принципів, понять, показників, які дають загальна соціологічна і спеціальні теорії. Іноді третій структурний елемент називають емпіричними дослідженнями, але це неточно, бо тут також присутня своя теорія, зокрема, теорія виміру. Існує багато видів конкретно-соціологічного аналізу. Дослідження різняться за масштабами (міжнародні, загальнонаціональні, регіональні, місцеві), часом дії (довготривалі й оперативні, що проводяться у гранично стислі строки) і т.п.

За метою усі соціологічні дослідження можна поділити на фундаментальні та прикладні. Метою фундаментальних є розвиток науки. Прикладні ж вирішують завдання, пов’язані з використанням знань для удосконалення соціальних процесів розв’язання практичних задач життєдіяльності суспільства.

Спеціальні соціологічні теорії та конкретно-соціологічні дослідження мають більш яскраво виражений прикладний характер, ніж загальна соціологічна теорія. Вони безпосередньо зорієнтовані на вирішення тих чи інших соціальних проблем. Проте глибокі фундаментальні дослідження також можуть мати вихід до царини прикладної соціології. Дані прикладної соціології, здобуті шляхом проведення поглиблених досліджень, використовуються для розвитку наукової теорії.

Розмежування фундаментальних і прикладних досліджень не співпадає з розмежуванням на теоретичні та емпіричні. Останні різняться не за метою, а за рівнем абстрактності одержуваних знань, за специфікою методів, прийомів аналізу. І теоретичні, і емпіричні дослідження можуть мати як фундаментальний, так і прикладний характер.

Усі структурні елементи соціології, усі види соціологічних досліджень тісно пов’язані між собою, доповнюють, одна одну, утворюючи єдину систему соціологічного знання.

Різноманітність зв’язків соціології з життям суспільства, її суспільне призначення визначається насамперед тими функціями, які вона виконує (Табл. 2.) – теоретико-пізнавальною, описово-інформаційною, прогностичногю, управлінською. Цей перелік не є вичерпним. Слід розглядати соціологію не лише як науку, а як єдність науки, ідеології, соціотехнології та соціоінженерії.Тому названі функції можна ще доповнити ідеологічною функцією (виробництво розуміючих ідеологій), технологічною функцією (виробництво перетворювальних технологій), інженерною функцією ( теоретичне проектування соціальних об’єктів і реконструювання соціальної реальності). Зазначені функції в українському суспільстві є резервними, належно не виконуються вітчизняною соціологією.
3.Місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук
Нині соціологія не потребує доказу свого права на існування як самостійна наука. Вона одержала широке визнання у всьому світі і міцно зайняла своє місце серед інших наук. Як уже відзначалося, зростає роль і української соціології в розв’язанні загальних проблем реформування українського суспільства, всієї системи соціальних відносин, розбудови нової соціальної реальності в країні.

Особливе місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук зумовлюється цілим рядом факторів: 1) вона є наукою про суспільство, про його явища і процеси;

2) вона включає в себе загальну соціологічну теорію (або теорію суспільства), яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук;

Таблиця 2.

Основні функції соціології



Теоретико-

пізнавальна

Поповнення і збагачення існуючого соціологічного знання, розробка концепцій, теорій розвитку суспільства на основі дослідження соціальної дійсності


Описово-

інформаційна

Систематизація, опис, нагромадження соціологічної інформації у вигляді аналітичних записок, наукових звітів, статей, книг, комп’ютерних матеріалів, в яких відтворюється ідеальна картина соціального об’єкта, що вивчається, на основі чого робляться практичні висновки і рекомендації



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Схожі:

Соціологія
Поняття “соціальний” має кілька значень: від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв*язку....

1. Соціологія як наука
Передумови виникнення соціологічної думки в Україні

1. Соціологія як наука
Але далі ситуація ускладнюється, бо суспільство можна вивчати з різних позицій. «Два підходи до розуміння суспільства І людини»

Соціологія Навчально-методичний посібник для студентів всіх напрямків
Мирський Р. Я., доктор філософських наук, професор Національного університету “Львівська політехніка”

Реферат з дисципліни «Соціологія» на тему: «Соціальні проблеми молоді...
Розділ молодь: особливості соціально-демографічної групи в минулому та в наш час

1. Соціологія як наука Питання Поняття соціології
Не можна сказати, що в історії людського мислення дослідники не зверталися до проблем суспільства, його соціальних груп, проблематики...

Методичні вказівки до вивчення курсу
Методичні вказівки до вивчання курсу "Соціологія життєвого середовища" для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм...

1. Предмет та об`єкт вивчення соціології. Наукові дискусії навколо...
Предмет та об`єкт вивчення соціології. Наукові дискусії навколо предмету соціології



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

g.lekciya.com.ua
Головна сторінка