Пошук по сайту


Реферат з дисципліни «Соціологія» на тему: «Соціальні проблеми молоді та молодіжна політика в Україні»

Реферат з дисципліни «Соціологія» на тему: «Соціальні проблеми молоді та молодіжна політика в Україні»

Сторінка1/3
  1   2   3


Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства

та природокористування
Кафедра політології, соціології і права

Реферат

з дисципліни «Соціологія»

на тему:

«Соціальні проблеми молоді та молодіжна політика в Україні»
Виконала:

студентка 2 курсу

ФЕіП, групи Ф-21

Приходько І.В.

Перевірив:

Новічков В.Г.

Рівне 2008

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. СУТНІСТЬ СОЦІОЛОГІЇ МОЛОДІ І ЇЇ ПРЕДМЕТ……………………….6

Розділ 2. МОЛОДЬ:ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНОЇ ГРУПИ В МИНУЛОМУ ТА В НАШ ЧАС………………………………………………………9

Розділ 3. СТАНОВИЩЕ МОЛОДІ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИРІШЕННЯ………………………………………………………………………….12

Розділ 4. СУЧАСНА МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ…………………….21

ВИСНОВОК…………………………………………………………………………...23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….26

ВСТУП

Перспективи розвитку будь якого суспільства цілком справедливо пов’язуються з молоддю. Але об’єктивно енергія, сила і потенціал молодого покоління здатні відігравати позитивну роль у розвитку суспільства лише за певних умов. Визначальними серед них є ставлення старших поколінь, суспільних інституцій та, особливо, держави, що виявляється в державній молодіжній політиці. Молода людина особливо відчуває це ставлення через провадження молодіжної політики безпосередньо на місцях. Якщо в результаті здійснення молодіжної політики створюються необхідні умови, надаються достатні гарантії для соціального становлення і розвитку молодого покоління, то воно буде здатне і матиме бажання спрямувати свій потенціал у відповідності з інтересами суспільства у всіх сферах своєї життєдіяльності. Відсутність такої політики або її неадекватне проведення призводять до серйозних кризових явищ у молодіжному середовищі зокрема й у всьому суспільстві загалом.

У часи реформ, перебудов роль молоді в суспільних процесах зростає і, відповідно, особливої ваги набуває молодіжна політика держави. Тому в 90-х роках ХХ ст. політика незалежної Української держави щодо молоді зазнала істотних змін. Утвердилася державна молодіжна політика нового типу, яка своєю пріоритетною і специфічною спрямованістю була покликана створити умови для якнайшвидшого соціального становлення молоді, щонайповнішої її самореалізації як у власних, так і суспільних інтересах, надати для цього необхідні гарантії. Сьогодні діяльність органів державної влади в царині молодіжної політики на місцях потребує наукового осмислення. Постала необхідність глибокого аналізу пройденого етапу становлення державної молодіжної політики, оцінки її ефективності, перспектив соціальної та політичної орієнтацій у цілому, і здійснення на цій основі практичних кроків у вирішенні проблем молоді.

В наш час державна молодіжна політика, особливо регіональна, активно розвивається, реагуючи на всі зміни в суспільстві. З одного боку, вона є похідною від того, як відбуваються реформи в Україні, а з іншого, сам об’єкт молодіжної політики - молодь, за своєю природою є постійно змінним, тому вимагає відповідного коригування державної молодіжної політики на місцях. Така політика не може бути жорстким нормативним документом, який регламентує діяльність у молодіжній сфері. Зрозуміло, що в цей час вона вже не така, якою була два-три роки раніше, а тим паче на початковому етапі свого становлення. Для практичної роботи будь-якому поколінню важливо знати, що відбувається у молодіжній сфері, як змінювалися напрями і пріоритети молодіжної політики, які форми та методи діяльності виявилися ефективними, а від яких за нових умов довелося відмовитися. За наявності значної кількості досліджень державної молодіжної політики, регіональний її аспект поки що залишається малодослідженим. У колективних виданнях та працях зарубіжних авторів обґрунтовуються принципи соціального партнерства та субсидіарності; положення, що державна молодіжна політика може бути ефективною лише за умов широкої участі в її реалізації самої молоді та молодіжних організацій; відображено моделі державної молодіжної політики; розроблено механізми її реалізації, у тому числі на місцях (П.Кваккестейн, К.Д.Лазос, П.Лаурітцен, Ф.Ч.Мюллер, М.Харрісон, К.Хартман-Фріч, А.Цокаліс). Однак, незважаючи на численні дослідження, на сьогодні маємо окресленими лише стратегічні напрями молодіжної політики; законодавчо не зовсім чітко визначено механізм її реалізації на місцях, поза увагою залишено цілий ряд ключових молодіжних проблем. Хоча існують досить різнопланові та багатоаспектні публікацій з молодіжної проблематики, комплексного дослідження та описання регіонального аспекту державної молодіжної політики до цього часу в Україні не проводилося. Саме тому дослідження стану, характеру, перспектив та механізму реалізації регіональної державної молодіжної політики є надзвичайно актуальним.. Незважаючи на багатоманітність конкретних обставин і факторів, випадкове й епізодичне, виявлення загального, закономірного у проведенні регіональної державної молодіжної політики є важливим і необхідним для створення цілісної системи, здатної ефективно впливати на соціальне становлення та розвиток молоді. У зв’язку з цим метою мого реферату є вияснення та осмислення як теоретичних, так і суто практичних проблем розробки та здійснення регіональної молодіжної політики. Не вдаючись до спеціального дослідження поняття “молодь” (воно, на нашу думку, здійснене науковцями досить ґрунтовно), щоб запобігти різному тлумаченню, викладемо власне його розуміння. Але спершу з’ясуємо, окремі характеристики розділу соціології, який власне й вивчає молодь і її проблеми.

РОЗДІЛ 1.СУТНІСТЬ СОЦІОЛОГІЇ МОЛОДІ І ЇЇ ПРЕДМЕТ

Проблеми молоді, її освіти, виховання, со­ціального становлення, участі в суспільному житті перебува­ють у центрі уваги і на перехресті різних наук. Соціологія зараховує ці проблеми до найважливіших. Зважаючи на те, що соціальний портрет молоді формується під впливом різно­манітних суспільно-політичних, соціальних чинників, со­ціологія виявляє непересічний інтерес до того, яку роль відіграватимуть для молоді певні соціальні цінності, норми моралі, традиції тощо. Цими ж питаннями переймається ювентологія як складова сучасної науки про людину.

Самопочуття молоді є одним з головних показників роз­витку суспільства. А проблема формування її свідомості — одна з провідних у соціології. Для того щоб процес формування молоді відбувався адек­ватно суспільним процесам, необхідно визначити її роль та місце в суспільстві, з'ясувати труднощі, проблеми, які сто­ять перед нею. Серед них є традиційні — кохання, дружба, пошуки сенсу життя, створення сім'ї тощо. Вирішення бага­тьох проблем залежить від факторів соціального життя. Йдеть­ся про вибір професії, життєвого шляху, самовизначення, про­фесійну мобільність тощо. Не менш актуальними є проблеми здоров'я, освіти молоді, спілкування її з дорослими й одно­літка

Вивчаючи молодіжні проблеми, неможливо обходитися простим констатуванням позитивних чи тривожних фактів життєдіяльності молодих людей. Потрібен, глибокий систем­ний аналіз стану молоді, чим і покликана займатися соціологія молоді.

Соціологія молоді — галузь соціології, яка досліджує соціально-демографічну спільність суспільства, що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та позасімейної соціалізації, інтерналізації норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, ролей, статусу.

Соціологія молоді функціонує на трьох рівнях — загальнометодологічному, спеціально-теоретичному та емпірично­му, що дає змогу дотримуватися єдності вихідних методоло­гічних понять, операційних визначень конкретно історично­го змісту та емпіричних індикаторів.

На перших двох рівнях відбувається вироблення науково-достовірного визначення молоді у певних межах і з ураху­ванням конкретно-історичних умов її існування і розвитку; обґрунтування сутнісних специфічних особливостей цієї спільноти, які зумовлюють відмінність молоді від інших со­ціальних груп і спільнот суспільства, з'ясування об'єктив­них і суб'єктивних чинників, що визначають якісну своєрід­ність молодого покоління. Емпіричний рівень функціонування соціології молоді на основі нагромадженого соціологічного матеріалу та нової со­ціологічної інформації сприяє поглибленому розумінню мо­лодіжних проблем, розкриттю їх тісного зв'язку з проблема­ми суспільства; переслідує мету оперативного реагування на нові явища в молодіжному середовищі та прогнозування їх розвитку.

Предмет соціології молоді охоплює такі аспекти:

  • вироблення понятійно-категоріального апарату для визначення сутності молоді, специфіки її життєдіяльності у суспільстві;

  • опис стану та виявлення динаміки ціннісних орієн­тацій молоді;

— вивчення процесів формування політичних, моральних, професійних і естетичних інтересів та позицій;

— вивчення чинників, які впливають на формування свідо­мості та реальної поведінки різних груп молоді;

  • визначення поняття «молодь» та встановлення її віко­вих меж;

  • вивчення механізму формування свідомості молоді;

-- співвідношення біологічного та соціального, а також чинників, які впливають на свідомість і поведінку молодої людини;

  • дослідження взаємодії поколінь та визначення ролі вікових етапів у структурі життєвого циклу особи;

  • вивчення механізмів соціалізації та виховання моло­дого покоління, набуття соціальної зрілості та становлення молоді як суб'єкта історії.

Головна мета соціології молоді полягає у тому, щоб на підставі узагальнюючого аналізу тенденцій формування й розвитку соціального обличчя молоді, умов її життєдіяль­ності виробити науково обґрунтовані методи та форми діяль­ності державних, громадських установ, які повинні регулю­вати соціальні процеси у молодіжному середовищі та управ­ляти ними. Кінцевим результатом цих розробок має стати державна молодіжна політика.

Вивчення молодіжних проблем відбувається за багатьма напрямами. Молодь досліджують у різноманітних сферах її життєдіяльності: праці, навчанні, сім'ї, неформальних орга­нізаціях, під час дозвілля, що передбачає активний обмін інформацією з іншими зацікавленими науками. Соціологія молоді викону­є функції цілісного систематичного аналізу молоді, дослід­жує її з позицій динамічних змін у всіх важливих сфе­рах: у соціальній структурі, політичному, економічному, со­ціальному й духовному житті.

РОЗДІЛ 2. МОЛОДЬ:ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНОЇ ГРУПИ В МИНУЛОМУ ТА В НАШ ЧАС

Поняття “молодь” досить різнопланово трактується в багатьох галузях науки - філософії, соціології, політології, педагогіці, психології тощо. Його узагальнений варіант, запропонований в енциклопедичних виданнях, визначає молодь у цілому як окрему соціально-демографічну групу, яка вирізняється за сукупністю вікових характеристик, особливостей соціального становища та обумовлених тим і іншим соціально-психологічних якостей, що визначаються суспільним ладом, культурою, закономірностями соціалізації, вихованням в умовах певного суспільства. Сучасні вікові межі молоді від 14-16 до 25-30 років. Закон “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, визначає молодь як групу населення віком від 15 до 28 років (з 1999 р. - від 14 до 28 років). Таке тлумачення є найбільш поширеним, часто вживаним у вітчизняній науковій та спеціальній літературі. За даними Держкомстату України станом на 1 січня 2006 р. кількість молоді віком 14-28 років ледь перевищувала 11 млн. осіб, що становить лише 22,3% загальної кількості постійного населення країни. Молодь більшою мірою сконцентрована у містах. Найвища її питома вага - у Західних областях, зокрема на Закарпатті, а також у м. Києві, найнижча - у Чернігівській області. З різних причин до початку 1990-х років частка молодіжного населення України зменшувалася, а в останньому десятилітті окреслилася стала тенденція до її зростання. Збільшення кількості та питомої ваги молоді серед всього населення демографи прогнозують до середини наступного десятиліття. Зазначений факт пояснюється скороченням народжуваності та зниженням рівня тривалості життя населення, тобто зменшенням частки дітей і населення старшого віку.

За даними вчених приблизно з 14 років молода особа починає усвідомлювати власні соціальні права, місце в суспільстві, своє призначення. До 18 років практично завершується формування основних психофізичних особливостей людини, а до 24 припиняються процеси росту людського організму і формується соціальний статус особи, що передбачає, наприклад, в умовах України здобуття до цього віку освіти і певного фаху, проходження військової служби і набуття певного трудового і життєвого досвіду. Життя молодої людини поділяється на кілька періодів, зокрема деякі вчені вирізняють три основні. Перший - це так званий період пошуку, коли молода людина визначає, ким бути, якою бути, яку професію, спеціальність обрати, де реалізувати свої здібності. Протягом другого періоду молода людина інтегрується в суспільство. Йдеться про початок трудової біографії юнаків та дівчат у будь-якій сфері - на виробництві, у науці, культурі тощо. У третій період розпочинаються інтенсивна творча праця молодої людини, завершується її соціалізація та становлення (коли здебільшого обрано фах, здобуто освіту, набуто професійних навичок, створено сім’ю, є власне житло). Отже, слід наголосити, що молодь як специфічна соціально-демографічна група суспільства визначається не лише за віковими критеріями, а й за місцем, котре вона посідає в соціальній структурі суспільства, за особливостями соціального становлення та розвитку. Зазначене у сукупності, з одного боку, відрізняє молодь від інших вікових соціальних груп суспільства, а з іншого - дає їй змогу об’єктивно посісти своєрідне місце і бути задіяною в усіх сферах життєдіяльності конкретного суспільства.

Вікові, психофізичні якості молоді значною мірою визначають схожість молодих поколінь різних часів. Не можна заперечити подібність узагальненої характеристики молоді, даної дві тисячі років тому великим мислителем античності Сократом, з тими, що часто дають їй представники старшого покоління сьогодні: “Молодь у наші дні любить розкіш, у неї погані манери, вона зневажає авторитети, не поважає літніх людей, меле язиком там, де слід було б працювати. Молоді люди тепер вже не підхоплюються з місць, коли старші заходять до кімнати. Вони сперечаються з батьками, вихваляються, проковтують за столом всі ласощі, сидять, заклавши ногу на ногу, тероризують своїх вчителів”. Але все ж молоді покоління різних епох формуються під впливом відповідних соціально-економічних, культурних, історичних та інших чинників. Тому нинішнє покоління молодого українства суттєво відрізняється навіть від попереднього. Його соціальний портрет дійсно мозаїчний, суперечливий. Це:

- покоління людей, які у своїй більшості підтримують процеси формування демократичної незалежної держави, відродження України, ринкові перетворення;

- генерація, що вимагає більш конструктивних і динамічних еволюційних кроків щодо розвитку суспільства;

- покоління людей, які бажають вчитися, працювати, власними силами забезпечувати своє життя;

- врешті, генерація людей гарячих, радикально налаштованих, які не сприймають будь-яку фальш, нещирість, пусті обіцянки стосовно свого сьогодення і майбуття.

Покоління молоді останніх років чимдалі більше усвідомлює важливе значення освіти, насамперед вищої, та навичок високої кваліфікації у своїй діяльності. Вона об’єктивно сприйнятлива до новацій. І причиною цьому є не лише юнацький ентузіазм, відсутність певного суспільного досвіду та знань про принципову “неможливість” чогось (а саме це, як свідчать історичні факти, приводило до великих відкриттів). У молоді є й інші особливості сприйняття новацій. Вона опановує основи знань у навчальних закладах, переступаючи через значні застарілі й уже непотрібні пласти, і робить це на якісно іншому, об’єктивно вищому рівні, на відміну від старших поколінь. Останнє, безумовно, відкриває простір для прогресивного поступу суспільства загалом.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

1. Соціологія як наука
Передумови виникнення соціологічної думки в Україні

Реферат Курсова робота: 37 с., 24 джерела
Об'єкт дослідження – зовнішня політика США після закінчення холодної війни, зміни в геополітичній стратегії єдиної наддержави

Соціологія
Соціологія: навчально – методичний комплекс / За ред. Щудло С. А., Романіва Т. М., Мірчук І. Л.– Дрогобич: Вимір, 2007

Реферат на тему: Українське
За визначенням Ф. Енгельса, «теоретичне мислення кожної епохи, а значить І нашої епохи, це — історичний продукт»

4. Маркетингова товарна політика
Традиційно ця політика становить основний зміст маркетингової діяльності, бо коли підприємство не виготовляє корисних споживачам...

Реферат на тему: “ Міжнародний поділ праці та формування світового господарства ”
Китаю, якому притаманні вражаючі темпи економічного прогресу, доТаджикистану, країн колишньої Югославії І куби, які з різних причин...

Соціологія
Поняття “соціальний” має кілька значень: від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв*язку....

Реферат на тему: Світове господарство
При динамізмі ринкових зон збуту важко провести жорстку стійку межу між фірмами, компаніями, підприємствами, що беруть долю в міжнародному...

План Політика Австрійської імперії щодо польських земель. Чеське національне відродження
Бевзюк Є. В. Соціальний розвиток чеських І словацьких земель у першій половині ХІХ ст. / Є. В. Вевзюк // Актуальні проблеми вітчизняної...

Курсова робота з дисципліни “Маркетинг” на тему «Організація міжнародного...
Спільні риси та відмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

g.lekciya.com.ua
Головна сторінка